Зауэл1ым и образыр к1ыщокъуэ алим и лирикэм къызэрыхэщыр сочинение

Обновлено: 05.07.2024

Жизнь и творчество Алима Кешокова.
Урок приурочен к юбилею выдающегося поэта, прозаика, Герою Социолистического труда, общественного деятеля, народного Поэта Кабардино-Балкарской республики- Алима Пшемаховича Кешокова.

Оценить 95 0

Темэр. К1ыщокъуэ Алим (

и литературнэ творчествэм

теухуауэ …. классым щек1уэк1а къэхутэныгъэ урокым и

Гъэсэныгъэ и лъэныкъуэк1э. Еджак1уэхэм зэхегъэщ1эн зыр зым дэ1эпыкъун зэрыхуейр. Хэкум и тхыдэр щ1эн зэрыхуейрзэхащ1эн. Дыкъэзыухъурейхь дунейм и дахагъэр зэхащ1эу, а дахагъэр псалъэ дахэк1э къыжа1эфу егъэсэн.Предметхэм яку дэлъ зэпыщ1эныгъэр зэхегъэщ1эн. Урокым и к1эм дызыхуэк1энур.

Предметнэ: К1ыщокъуэ Алим и усэбзэм и къулеягъыр, дахагъыр еджакIуэхэм зыхегъэщIэн; набдзэгубдзаплъэу щыту егъэсэн, я гупсысэр бзэ шэрыуэкIэ къаIуэтэфу сабийхэр есэнымкIэ лэжьыгъэ егъэкIуэкIын, художественнэ тхыгъэм зыхэщIэгъуэу, удихьэхыу къеджэнымкIэ яIэ зэфIэкIым хэгъэхъуэн.

Метапредметнэхэр. Я гупсысэхэр тыншу къа1уэтэфу, текстыр зэрызэхалъхьэ хабзэхэр ящ1эу.

Урокым и Iыхьэхэр

I. Индукция – создание

Я гукъыдэжыр хуэунэтIын,

еджакIуэхэм я гунэджыр

работа учащихся в парах

по построению гипотезы.

выступление ученика в

группе. Гупым хэту

ЕджакIуэхэм я сурэтхэр къыфIедзэ, гъатхэм

теухуахэр, макъамэ щабэ пэшым къыщIоIукI.

Лэжьыгъэ ярет: ялъагъу сурэтхэм уритепсэлъыхьыфыну къэбгъэсэбэп хъуну

УпщIэ ярет: иджыри сыт хуэдэ гъатхэр?

ПсалъитIщыкIэ иджыри къэвгъэлъагъуэ,

ТIурытIурэ лэжьэным хуегъэхьэзыр. –Фи

тхыгъэхэмкIэ фызэхъуажи феплъ. Зэгъусэу

фегупсыси нэхъ шэрыуэу псалъэ

къэвгъуэтахэр къыхэфх гъатхэм уритетхыхь хъуну.

Псалъэхэр къехыгъуитIу доскам къретхэ.

Гъатхэм теухуауэ яджа усэхэр, тхыгъэхэр ягу

къагъэкIыжыну яжреIэ. Гупхэм я деж

лэжьыгъэ къыщызэрегъэпэщ. Сыт хуэдэ усэм

къыхэха мы сатырхэр? Хэт зытхар? АдэкIэ

Я зыхэщIэгъуэхэр (ассоциации)

НэхъапэкIэ яджа тхыгъэхэр,

гъатхэм теухуахэр, къащIэж, я

егъэджакIуэм зэрыжиIам тету.

Гупхэм хэту мэлажьэ, жэуап

зытыну еджакIуэхэм жаIэну

«Пасэ зэманым а махуэм

…Къызэтех, хуэмыху уи

напIэр, зэ къэуши уи гъуэм

III. …Гъатхэпежьэ! Ажэгъуэмэ,

Удз гъэгъахэм я гъуэгухэш.

Iэуэлъауэщ дэнкIи даIуэ,

Дунейм псэщIэ хэплъхьэжащ.

Гупым я лэжьыгъэр

Лъакъуэ цIыкIухэмкIэ дэлъейуэ,

Бжьакъуэ цIыкIухэр егъэджэгу.

КIапэху цIыкIур егъэсыс…

Хъурэ – хъурэ – хъурыфэ,

Щхъуэ – фIыцIафэ хъурыфэ,

Уи афэ джанэри афэу,

Афэ джанэр уфафэу,

КIапэ пшэрыр дэуейуэ,

Бжьакъуэ цIыкIухэр бгъэтIейуэ,

6. Разрыв внутреннее

своего прежнего знания

по отношению к новому.

НаIуэ къохъу нэхъапэу

Гупхэм хэту ягъэзэщIа лэжьыгъэхэм

кърикIуахэм топсэлъыхь, кIэлъоплъ.

НаIуэ къохъу викторинэм хэта упщIэхэм

щыщу зым и жэуапыр зэрамыщIэр. (Ари

гурыIуэгъуэщ. Ар яджыну тхыгъэм щыщ

пычыгъуэщ). А усэм и япэ едзыгъуэм къоджэ,

Дауэ фегупсысрэ, сыт зытеухуар мы тхыгъэр?

Хэт усэр зытхар?

Сыт хуэдэ щытыкIэм фригъэувэрэ усэм и япэ

сатырхэм? Фи жэуапыр тэмэммэ къэфщIэну

фыхуеймэ, усэм и кIэм нэс фыкъеджэ.

Сыт хуэдэ сурэт фи нэгу къыщIыхьэр?

Фи гумм сыт хуэдэ гурыщIэхэр къыщыуша?

Сыт хуэдэ щытыкIэ хуиIэ усакIуэр зытетхыхь

ЕгъэджакIуэр усэр зэрытха бзэм йолэжь:

1. Словарнэ лэжьыгъэ ядрегъэкIуэкI:

щIэжьей – псэущхьэ къалъхуагъащIэ.

2. Къэгъэпсэуныгъэ (олицетворение)

ЕджакIуэхэр езырезыру усэм

ТхылъымкIэ мэлажьэ, тхыгъэм

йолэжь, упщIэхэм я жэуапхэр

къалъыхъуэ, чэзууэ къоджэ

УпщIэхэм жэуап ират.

3. Мыхьэнэ зэхьэкIа иIэу къэгъэсэбэпа

Псалъэр ятх, и мыхьэнэр,

тхыкIэр ягу ираубыдэ.

4. Эпитетхэр къыхагъуэтэну яжреIэ (бзу

гъэфIа, бжэндэхъу цIыкIу, жырыш

Доскам къехыгъуитIу иратха псалъэхэм

ягъэзэж, абы дыщIегъу мы усэхэм къыхаха

псалъэхэр (гъатхэр кърибгъэлъэгъуэну);

ЕджакIуэхэм зыкъапщытэжыну къалэн я

Доскам ит псалъэхэм

толэжьыхь, абыхэм дыщIагъу.

Зыкъапщытэж. самооценка. Езыр –

Сыт хуэдэ къэхутэныгъэхэр фщIа

Сытым фыхуигъэса нобэрей урокым?

ТхакIуэ, усакIуэ зэхуэмыдэхэм я

гъатхэр сыткIэ зэщхь, сыткIэ зэмыщхь?

Хэт и лэжьыгъэмкIэ зыхуэарэзыж?

НэхъыфIыжу лэжьэфыну хэт къилъытэрэ?

Унэ лэжьыгъэ етын:

1. Усэр гукIэ зригъэщIэну хэт гукъыдэж

2. Усэм ехьэлIа сурэт хуищIуну хэт

3. Усэр зытха Щ.А. и лэжьыгъэм

теухуауэ хэт нэхъыбэ къищIэфыну,

Лъакъуэ цIыкIухэмкIэ дэлъейуэ,

Бжьакъуэ цIыкIухэр егъэджэгу.

КIапэху цIыкIур егъэсыс…

Хъурэ – хъурэ – хъурыфэ,

Щхъуэ – фIыцIафэ хъурыфэ,

Уи афэ джанэри афэу,

Афэ джанэр уфафэу,

КIапэ пшэрыр дэуейуэ,

Бжьакъуэ цIыкIухэр бгъэтIейуэ,

6. Разрыв внутреннее

своего прежнего знания

по отношению к новому.

НаIуэ къохъу нэхъапэу

Гупхэм хэту ягъэзэщIа лэжьыгъэхэм

кърикIуахэм топсэлъыхь, кIэлъоплъ.

НаIуэ къохъу викторинэм хэта упщIэхэм

щыщу зым и жэуапыр зэрамыщIэр. (Ари

гурыIуэгъуэщ. Ар яджыну тхыгъэм щыщ

пычыгъуэщ). А усэм и япэ едзыгъуэм къоджэ,

Дауэ фегупсысрэ, сыт зытеухуар мы тхыгъэр?

Хэт усэр зытхар?

Сыт хуэдэ щытыкIэм фригъэувэрэ усэм и япэ

сатырхэм? Фи жэуапыр тэмэммэ къэфщIэну

фыхуеймэ, усэм и кIэм нэс фыкъеджэ.

Сыт хуэдэ сурэт фи нэгу къыщIыхьэр?

Фи гумм сыт хуэдэ гурыщIэхэр къыщыуша?

Сыт хуэдэ щытыкIэ хуиIэ усакIуэр зытетхыхь

ЕгъэджакIуэр усэр зэрытха бзэм йолэжь:

1. Словарнэ лэжьыгъэ ядрегъэкIуэкI:

щIэжьей – псэущхьэ къалъхуагъащIэ.

2. Къэгъэпсэуныгъэ (олицетворение)

ЕджакIуэхэр езырезыру усэм

ТхылъымкIэ мэлажьэ, тхыгъэм

йолэжь, упщIэхэм я жэуапхэр

къалъыхъуэ, чэзууэ къоджэ

УпщIэхэм жэуап ират.

3. Мыхьэнэ зэхьэкIа иIэу къэгъэсэбэпа

Псалъэр ятх, и мыхьэнэр,

тхыкIэр ягу ираубыдэ.

4. Эпитетхэр къыхагъуэтэну яжреIэ (бзу

гъэфIа, бжэндэхъу цIыкIу, жырыш

Доскам къехыгъуитIу иратха псалъэхэм

ягъэзэж, абы дыщIегъу мы усэхэм къыхаха

псалъэхэр (гъатхэр кърибгъэлъэгъуэну);

ЕджакIуэхэм зыкъапщытэжыну къалэн я

Доскам ит псалъэхэм

толэжьыхь, абыхэм дыщIагъу.

У вас недостаточно прав для добавления комментариев
Чтобы оставлять комментарии, вам необходимо авторизоваться.
Если у вас еще нет учетной записи на нашем сайте, предлагаем зарегистрироваться.
Это займет не более 5 минут.

Для скачивания материалов с сайта необходимо авторизоваться на сайте (войти под своим логином и паролем)

Если Вы не регистрировались ранее, Вы можете зарегистрироваться.
После авторизации/регистрации на сайте Вы сможете скачивать необходимый в работе материал.

Заказать рецензию на методическую разработку
можно здесь

Спасибо за полезные источники интернет ресурсов. Очень увлекательно. Применим в своей практике. Подробнее.

Отличный вариант для развития разговорной речи. Можно применить в качестве урока во внеурочной деяте. Подробнее.

Можно использовать в качестве мероприятия на неделе гуманитарного цикла. Очень интересно и познаватк. Подробнее.

Спасибо за полезную работу. Задания включают в себя всю информацию необходимую для закрепления пройд. Подробнее.

Очень полезные и понятные упражнения на закрепление грамматики. Обязательно применим на практике. Сп. Подробнее.

Пройдите курс дополнительного образования по теме: Оказание первой помощи в образовательных учреждениях

Оказание первой помощи в образовательных учреждениях Пройти обучение

Благодарность руководству образовательного учреждения за поддержку и развитие профессионального потенциала педагогического работника

Диплом за отличное владение и эффективное применение современных педагогических методик в условиях реализации ФГОС

  • Свидетельство о регистрации средства массовой информации ЭЛ № ФС 77 — 58841 от 28 июля 2014 года выдано Федеральной службой по надзору в сфере связи, информационный технологий и массовых коммуникации (Роскомнадзор).
  • Лицензия на осуществление образовательной деятельности № 4276 от 19.11.2020 года. Серия 78 ЛО № 0000171 Выдана Комитетом по образованию Правительства Санкт-Петербурга
  • В соответствии с Федеральной целевой программой развития системы образования на 2011–2015 гг. и проектом концепции федеральной целевой программы развития образования на 2016–2020 гг.

  • Для учеников 1-11 классов и дошкольников
  • Бесплатные сертификаты учителям и участникам

Егъэджак I уэр: Мудрэн М. М.

Налшык-2020гъ.

К I ыщокъуэ Алим и усэхэм Хэку зауэшхуэр къызэрыщыгъэлъэгъуар.

Зауэ. Псалъэ к I эщ I дыдэщ, ауэ псалъэ шынагъуэщ, дыджщ.

Минрэ щибгъурэ пл I ыщ I рэ зы гъэм июным и т I ощ I рэ т I ум а псалъэ гуауэм къыщ I эушащ ди Хэку иным ц I ыхуу исыр. Нэмыцэ зэрыпхъуак I уэхэм къыдащ I ыл I а Хэку заушхуэм щ I идзау арат. Нэмыцэ фашистхэр щэхуу ди къэралым къытеуащ, ди къалэхэр, къуажэхэр бомбэмк I э зэтракъутэу, лэжьак I уэ мамырхэмрэ сабий дэ I эпыкъуэгъуншэхэмрэ щысхьыншэу зэтраук I эу ди щ I ыналъэм къытехьащ.

Хэку зауэшхуэм и япэ махуэм къыщыщ I эдзауэ адыгэ тхак I уэхэмрэ усак I уэхэмрэ я псалъэр зыхуаунэт I ар къэхъуа нэщхъеягъэшхуэр, бэлыхьыр ц I ыхубэм куууэ ягурыгъэ I уауэ бий бзаджэм ерыщу зэрыпэувынырщ,къару псомк I и зэребэныным гурэ псэк I э къыхузэщ I этэнырщ.

Ар къалэнышхуэ дыдэт. А къалэныр щ I ыхь пылъу ягъэзэщ I ащ ди тхак I уэхэми. Нэхъ куууэ сыкъытеувы I эну сыхуейт зауэ къыщ I эк I а лъэхъэнэм художественнэ тхыгъэ куэд зи къалэмыпэ жаным К I ыщокъуэ Алим Пщымахуэ и къуэм.

Зауэм и курыкупсэм хэта Алим и талантыр а илъэсхэм нэхъри зэрубыдащ, л I ып I э иуващ, къаруущ I эк I э къызэщ I эуващ. Зауэм и илъэсхэм К I ыщокъуэм и творческэ I эзагъэм кудк I э зэрыхэхъуам щыхьэт тохъуэ мы лъэхъэнэм итха тхыгъэхэр.

Дауи бийм I эщэк I э пэщ I эмыувэнуи хулъэк I къым:

Бийр къыщытеуэм ди унэ,

Сэ I эщэ с I ыгъыу сыпежьащ.

И унэ хуабэм и п I эк I э абы иджыпстук I э и егъэзып I эр окоп уейпсейрщ.

C и фочым I эпл I э есшэк I ауэ,

Окоп блын щ I ы I эм зызогъэз.

Гупсысэ хьэлъэм къыхегъэзыхь ар: ауэ уи псэм пэпщ I ыр бийм хэутэн ищ I амэ – ар сыту шэчыгъуей! I эзагъ ин хэлъу тхак I уэм мы сатырхэмк I э ар къыдже I э:

Нэмыцэр хуэму бжьапэм док I ,

Къурш щхъуант I э дахэм щыту йоплъ,

Щ I ыгу сыщап I ами тетын лъок I ,

Ар сыту хьэлъэ. Си гур къоплъ.

Ит I ани абы зегъэбыдэ, пщэдей бийм иридзыну удыным зыхуигъэхьэзыру лейзехьэхээм зэрытек I уэнур и ф I эщ мэхъу, а ф I эщхъуныгъэр къыздик I ри ф I ыуэ ещ I э:

Ди щ I ыгу къарук I э сэ сылъэщщ.

Усэр I эщэ зы I ыгъуу зауап I эм I уту л I ыхъужьыгъэ зезыхьэ сэлэтым тетхыхькъым, ауэ абы и мыхьэнэр зык I и нэхъ к I ащхъэ ищ I къым, сыту жып I эм, дэтхэнэ зы ц I ыхури къыхуреджэ анэм хуэдэу Хэкур яхъумэну.

Зауэм I уэхур щыхуэк I эм и деж къэлъытапхъэр дзит I зэпэщ I эувэнум дэтхэнэр нэхъ зыщ I эузэда жыхуап I эм и закъуэкъым. Ящ I тетыжу, я лъахэр яхъумэжу ц I ыхухэр (ини, ц I ык I уи, жьык I эфэк I и зэкъуэту) къызыщ I этаджэмэ, абыхэм уазэрыпэлъэщынрэ, апхуэдэ къэралыгъуэм узэрытек I уэн къарурэ дунейм теткъым. А гупсысэм ухишэрт К I ыщокъуэм и усэм. Ар щитхари минрэ щибгъурэ пл I ыщ I рэ т I у гъэ хьэлъэ дыдэрт.

Жыг джафэр маф I эм къелауэ

Къот I эп I ыр к I эщ I хэу къудамэр,

И лъабжьэр гъуэжьу къыщ I эщми,

Тез хъуащ щхъуант I агъэр I эрамэу.

Сыт хуэдиз бэлыхь къытепсыхами, ажалым щыщтэу л I эныгъэм щхьэщэ хуэзымыщ I а, зэф I этуи къызэтенэу, иужьк I э гъатхэ дыгъэпсым пэлыду гъэщ I э фащэ – щхъуант I агъэр – зыщызыт I эгъа жыг закъуэр, - сыт къращ I ами лъагуажьэмыщхьэу нэмыцэ зэрыпхъуак I уэхэм яхуэмыгъэувыфа лъахэм и образ уардэщ.

Мы усэхэм ф I эк I имытхами, ди Хэку иным тхак1уэу исым нэхъ лъэрызехьэ дыдэхэм ящыщ зыуэ къэлъытапхъэу щытщ К I ыщокъуэ Алим.

К I ыщокъуэм и лирическэ л I ыхъужьхэр маф I эмрэ I угъуэмрэ пхык I ащ, емынэми,таломи къелащ,а псоми л I ыгъэ мыкъутэк I э къыхэк I ащ,ди Хэкур емынэ ф1ыц1эм къы1эщ1ахащ.

Презентация на тему: " КIыщокъуэ Алим и гъащIэ гъуэгуанэр КIыщокъуэ Алим и гъащIэ гъуэгуанэр Учитель кабардинского языка и литературы Охова Алла Артуровна 2013 г. МОУ «Лицей." — Транскрипт:

2 Мурадхэр: 1 К1 ыщокъуэ Алим и гъащ 1 эмрэ литературнэ Лэжьыгрэмрэ щыгъэгъуэзэн. 2 К1 ыщокъуэ Алим и лирикам хэшэн. 3 К1 ыщокъуэм и бзэм и къулеягъымрэ и шэрыуагъымрэ гу лъегъэтэн.

4 Али́м Пшемахович Кешо́ков (род. 9(22) июля 1914, сел. Шалушка, ныне Чегемского района КБР 29 января 2001, Москва) кабардинский поэт, прозаик. Али́м Пшемахович Кешо́ков (род. 9(22) июля 1914, сел. Шалушка, ныне Чегемского района КБР 29 января 2001, Москва) кабардинский поэт, прозаик.9(22) июля 1914КБР29 января 2001Москва 9(22) июля 1914КБР29 января 2001Москва Окончил двухлетнюю сельскую школу ( ), открытую в 1923 году его отцом. После окончания филологического отделения Второго Северо-Кавказского пединститута в г. Владикавказе ( ) работал преподавателем кабардинского языка и литературы на областных учительских курсах для подготовки учителей сельских школ. В течение года преподавал русский язык и литературу на Кабардинском педагогическом рабочем факультете, а затем поступил в аспирантуру Института нерусских школ в Москве. Позднее работал директором НИИ национальной культуры в Нальчике ( ). Окончил двухлетнюю сельскую школу ( ), открытую в 1923 году его отцом. После окончания филологического отделения Второго Северо-Кавказского пединститута в г. Владикавказе ( ) работал преподавателем кабардинского языка и литературы на областных учительских курсах для подготовки учителей сельских школ. В течение года преподавал русский язык и литературу на Кабардинском педагогическом рабочем факультете, а затем поступил в аспирантуру Института нерусских школ в Москве. Позднее работал директором НИИ национальной культуры в Нальчике ( ) Владикавказе аспирантуру Нальчике Владикавказе аспирантуру Нальчике Во время Великой Отечественной войны служил в Красной Армии кадровым офицером ( ). Во время Великой Отечественной войны служил в Красной Армии кадровым офицером ( ).Великой Отечественной войны Красной Армииофицером Великой Отечественной войны Красной Армииофицером

5 ТхакIуэхэм зытепсэлъыхьын яIэщ. ТхакIуэхэм зытепсэлъыхьын яIэщ. КIыщокъуэ Алимрэ Кайсын Кулиевымрэ гъ. ТхакIуэхэм зытепсэлъыхьын яIэщ. ТхакIуэхэм зытепсэлъыхьын яIэщ. КIыщокъуэ Алимрэ Кайсын Кулиевымрэ гъ.

6 Капитан КIыщокъуэ Алим Декабрым и гъ. Капитан КIыщокъуэ Алим Декабрым и гъ.

7 УэрэдыщIэ къоуниху. УэрэдыщIэ къоуниху. Композиторхэу Къэрдэн Хьэсэнрэ Балэ Мухьэдинрэ ягъусеу гъ. УэрэдыщIэ къоуниху. УэрэдыщIэ къоуниху. Композиторхэу Къэрдэн Хьэсэнрэ Балэ Мухьэдинрэ ягъусеу гъ.

8 Йеменым и тхакIуэхэм деж КIыщокъуэ Алим щохьэщIэ Санэ,1979 гъ. Йеменым и тхакIуэхэм деж КIыщокъуэ Алим щохьэщIэ Санэ,1979 гъ.

9 Къэбэрдей-Балъкъэрым и тхакуэхэм я VI съезд Къэбэрдей-Балъкъэрым и тхакуэхэм я VI съезд Нальчик 1969 гъ. Къэбэрдей-Балъкъэрым и тхакуэхэм я VI съезд Къэбэрдей-Балъкъэрым и тхакуэхэм я VI съезд Нальчик 1969 гъ.

10 КIыщокъуэ Алим и юбилеем къеблэгъащ и ныбжьэгъу Сергей Михалков. КIыщокъуэ Алим и юбилеем къеблэгъащ и ныбжьэгъу Сергей Михалков гъ КIыщокъуэ Алим и юбилеем къеблэгъащ и ныбжьэгъу Сергей Михалков. КIыщокъуэ Алим и юбилеем къеблэгъащ и ныбжьэгъу Сергей Михалков гъ

11 КIыщокъуэ Алимрэ и къуэрылъху цIыкIумрэ.

12 Къэбэрдей-Балъкъэрым и тхакIуэхэр IущIащ Михаил Шолоховым Къэбэрдей-Балъкъэрым и тхакIуэхэр IущIащ Михаил Шолоховым Москва,1963 гъ. Москва,1963 гъ. Къэбэрдей-Балъкъэрым и тхакIуэхэр IущIащ Михаил Шолоховым Къэбэрдей-Балъкъэрым и тхакIуэхэр IущIащ Михаил Шолоховым Москва,1963 гъ. Москва,1963 гъ.

13 Тхакуэхэм я союзым Тхакуэхэм я союзымщызэхуэзащ КIыщокъуэ Алим Расул Гамзатовыр Кайсын Кулиевыр 1957 гъ. Тхакуэхэм я союзым Тхакуэхэм я союзымщызэхуэзащ КIыщокъуэ Алим Расул Гамзатовыр Кайсын Кулиевыр 1957 гъ.

Урок: Кабардинская литература.Тип урока: Подготовка к сочинению.

Цель урока: Активизация учебной и творческой деятельности учащихся средствами литературы, народного фольклора музыки, искусства, обеспечение обще культурного и музыкального развития путем постижения народных традиций.

ВложениеРазмер
plan_konspekt_poema_madina.docx 227.16 КБ

Предварительный просмотр:

МКОУ " ООШ №4 Г.П.Терек" адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджак1уэ Мамий Альбинэ.

Учитель:Мамиева Альбина Артуровна.

Урок: Кабардинская литература.

Дата проведения: 06.02.2015год.

Место проведения: МКОУ ООШ №4 ГП Терек, 9класс.

Тип урока: Подготовка к сочинению.

Цель урока: Активизация учебной и творческой деятельности учащихся средствами литературы, народного фольклора музыки, искусства, обеспечение обще культурного и музыкального развития путем постижения народных традиций.

Задачи:

2. Развитие эстетического вкуса учащихся. Способствовать развитию интеллектуальных умений и навыков, диалектического мышления, памяти.

3. Способствовать мыслить, осознавать и доказывать мнение, не забывая своих традиций, воспитывать любовь к искусству горцев, музыке, к родной литературе, к народной музыке. Выбор структуры урока был сделан соответственно типу урока.

Этапы урока

2. Этап проверки домашнего задания.

3. Подготовка учащихся к работе на основном этапе.

4. Основной этап.

6. Подведение итогов.

На уроке использованы следующие методы обучения: поисковые, исследовательские. Методы контроля: устные, письменные, групповые, индивидуальные.

Всю работу на уроке я спланировала, учитывая психологические и возрастные особенности класса и рекомендации психолога школы.

На следующем этапе учащиеся провели поисково-исследовательскую работу. Продемонстрировали любовь к музыке, к искусству, к литературе, к обычаям и традициям адыгского народа. Содержание урока способствует всестороннему развитию личности.

Мурадыр: 1. Адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэныр Мадинэ и образым къызэрыхэщыр.

2. Пасэ зэманым псэуа адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ нобэрей адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ зэгъэпщэн. 3.Еджак1уэхэм я гупсысэр тэмэму зык1элъахьыфу гъэсэным елэжьын.

Ц1ыхубзыр гъащ1эм и дыгъэщ, ц1ыхубзыр дунейм и мазэщ.

I.Урокымхуэгъэхьэзырын

Егъ.:Фи махуэ ф1ыуэ!

Егъ.:Мы фызэдэ1уа произведенэм хэт щыгъуазэ? Сыт хуэдэ оперэм щыщ мы пычыгъуэр? Сыт хуэдэ художественнэ тхыгъэм тращ1ык1ыжа мы тхыгъэр?

Eгъ.:Хэт ар зыгъэзащ1эр?

5-нэ слайдыр къэгъэлъэгъуэн.

Къэхутэныгъэ лэжьыгъэ. Презентацэ еджак1уэхэм ящ1ын.

Бэгъэтыжь Светэ- уэрэджы1ак1уэ 1эзэщ. Къэбэрдей - Балъкъэрым и щ1ыхь зи1э уэрэджы1ак1уэщ.

Егъ.: Сыт хуэдэ гупсысэхэр къытхуигъэушрэ мы пычыгъуэм дыщеда1уэк1э?

Егъ.: Гук1э зэхэфщ1ауэ п1эрэ поэмэм и пычыгъуэмрэ макъамэм и зэпыщ1эныгъэмрэ?

3-4 слайдхэр къэгъэлъэгъуэн. Къэхутэныгъэ лэжьыгъэ. Еджак1уэхэм презентацэ ящ1ын.

Къардэн Хьэсэн къэгъэлъэгъуэн. Къардэн Хьэсэн Къэбэрдей-Балъкъэрым и композитор ц1эры1уэщ. Ар февралым и т1ощ1рэ щым Шэджэм езанэкъуажэм 1923 гъэм къыщалъхуащ. Ленинград дэт консерваториер къиухащ. Къэбэрдей-Балъкъэрым и гимнырзыхилъхьащ.

Егъ.: Щоджэнц1ык1у Алий и ц1эр зезыхьэ театрым щагъэувауэ щытащ спектакл.Феплъамэ,хэтсымэ л1ыхъужь нэхъыщхьэхэм я ролхэр зыгъэзэщ1ар? Фц1ыхуу п1эрэт ахэр?

Едж.:Мадинэ и ролыр игъэзэщ1ащ Бэгъэтыжь Светэ.Заур и ролыр игъэзэщ1ащ Жылокъуэ Мухьэмэдин.

Егъ.:Сыт хуэдэ хьэл-щэнхэр къыхэщрэ мы тхыгъэми?

Едж.: Ц1ыхубзым хьэм хуэдэу зэрыхущытар, пщ1э зэримы1ар.

Егъ.:Адыгэ ц1ыхубзым и образ зэмыл1эужьыгъуэхэр къыщызэригъэпэщащ Щоджэнц1ык1у Алий ди литературэм. Дэ ди къалэнщ абы итха тхыгъэхэм щыгъуазэ зытщ1ыну, абыхэм пщ1э яхуэтщ1ыну. Абы къыхэк1ыуи урокым дэ нобэ къыщызэдгъэпэщащ Щоджэнц1ык1у Алилй и тхыгъэхэм теухуа тхылъ (выставкэ). Мыбы фэ щыгъуазэ щызыхуэфщ1ыфынущ тхак1уэм и гъащ1э гъуэгуанэм, абы итха тхыгъэхэр зытеухуа 1уэхугъуэхэм. Гъащ1эм и дахагъэр зыхэфщ1эфу фыхуэзыгъэсэн куэди къыхэфхынущ.

Егъ.:Щоджэнц1ык1у Алий Мадинэ и образыр телыджэу къигъэлъэгъуащ. Унэм щывгъэхьэзыра Мадинэ и сурэтхэм фытхутепсэлъыхь.

II.Унэ лэжьыгъэр

Едж. сурэтхэм топсэлъыхь. Мы сурэтым сэ къыщызгъэлъэгъуащ адыгэ ц1ыхубзым и дахагъэр, и къабзагъэр.

Едж.:Мадинэ1эсэщ, сабырщ, хьэл-щэндахэ хэлъщ.

Егъ.:Хъарзынэу фи сурэтхэм фытхутепсэлъыхьащ.

Егъ.: Искусствэри, живописри, литературэри- ахэр псори ц1ыхум игупсысэр къызэра1уатэ 1эмалщ. Ди Хэкумсурэтыщ1 1эзэ куэд исщ. Абыхэм ятеухуа фэ вгъэхьэзыра лэжьыгъэхэмфыкъытхуеджэ.

Ет1уанэ гупым я къэхутэныгъэ лэжьыгъэ. Презентацэ.

Сурэтыщ1 К1ыщ Мухьэдин тепсэлъыхьын. К1ыщ Мухьэдин сурэтыщ1 1эзэщ. Абы и лэжьыгъэхэр дуней псом щыц1эры1уэщ. Ар Шэджэм къуажэм 1939 гъэм къыщалъхуащ. Ленинград дэт университетыр къиухащ. 1973 гъэм тхак1уэхэм я союзым хагъэ хьащ. Абы Мадинэ и сурэтыр ищ1ащ.

Егъ.: Аращи, гуры1уэгъуэ хъуауэ къыщ1эк1ынщ Щоджэнц1ык1у Алийи поэмэм и темэ нэхъыщхьэр.Мурадыр.

1. Адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнырМадинэ и образым къызэрыхэщыр.

2. Пасэ зэманым псэу аадыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ нобэрей ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ зэгъэпщэн.

3. Еджак1уэхэм я гупсысэр тэмэму зык1элъахьыфу гъэсэным елэжьын.

III. Урокым и 1ыхьэ нэхъыщхьэм хуэгъэхьэзырын

9-слайд къэгъэлъэгъуэн. Зэрызэпкърах упщ1эхэр.

1. Адыгэ ц1ыхубзыр хэт и образымк1э поэмэм къыщыгъэлъэгъуа ик1и сыт хуэдэу къэгъэлъэгъуа?

2. Адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэн удэзыхьэхыу Мадинэ хэлъыр сыт?

3. Мадинэ насыпыф1э хъуным хэт сымэ зэран къыхуэхъуар?

4. Гъащ1эм щек1уэк1 залымыгъэм хуэдэ 1эмалхэмк1э пэуврэМадинэ?

5.Сыт абы хузэф1эк1ар?

6. Мадинэ и образыр сыт щ1элъап1эр?

Егъ: Дауэ иухрэ поэмэр?

Едж:Мадинэ Пылыжь Джэрий док1уэ. Ар насыпыншэмэхъу. И къуэ закъуэр ц1ыхубз уэчыл хъуну щогугъу. Мадинэ апхуэдэ гъащ1эмк1э арэзыкъым. Ар зэныкъуэкъужурэ сымаджэ мэхъури мал1э.

Егъ:Мадинэ зыхэпсэук1а зэманыр игъащ1эм сытк1э зэранхуъхъуа?

Едж: Вывод. Феодализмэр трахыжа щхьэк1э къэмынэу, а зэманым псори зи 1эмыщ1э илъу щытахэр мылъку зыбгъэдэлъхэмрэ къулейхэмрэт.

Егъ: Пасэ зэманым псэуа адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэным рэнобэрей ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ зэщхьу п1эрэ? Зэдывгъапщэт. Едж:Ди зэманым ц1ыхубзыр щхьэхуит хъуащ, я пcэук1эри нэхътынш хъуащ.

Читайте также: