Пащ1э бэчмырзэ бэм и уэчылт сочинение

Обновлено: 19.05.2024

1. Щоджэнц1ык1у Алий, Кязим Мечиев, Пащ1э Бэчмырзэ, К1ыщокъуэ Алим сымэ я творчествэр егъэджын.

2. Абыхэм я усэ купщ1аф1эхэм хэлъ гъэсэныгъэ-ущииныгъэ мыхьэнэр еджак1уэхэм зэхегъэщ1эн.

3. Адыгэбзэр, лъэпкъыр, лъахэр ф1ыуэ ялъэгъуну къыхуеджэн.

Щоджэнц1ык1у Алий теухуауэ. (воспроизвести запись)

Сабийхэр Щоджэнц1ыку Алий топсэлъыхь. (слайды 2-10)

Уэ пщ1эрэ у щ1алэ ц1ык1ур (Слайд 11)

Хы 1уфэм щепэзэзэхыу?

Щ1ып1э хамэм анэ адэншэу

Къуршыжьхэм ар къыхуэбанэу?

Щы1экъым мыбы зы махуи, (Слайд 12)

Щы1экъым мыбы за ани, (Слайд 13)

Нанэ, уэщхьу 1э къыздилъэфу.

Щыхьэрщ… И лъабжьэр тенджызу, (Слайд 14)

Гызыжу кхъухьхэр къепщыл1эу,

Хьэпшыпхэр пл1эк1э кърахыу,

Ферс фе1к1э напэр ялъэщ1ыу.

Си нанэ, а хьэлъэзехьэхэрщ (Слайд 15)

Жа1эурэ, 1э къыздэзылъэр.

Апхуэдэхэм я 1эгухэр пхъашэми,

Си щхьэфэм щабэ къохъуэк1ыр,

Анэбгъэм си 1эр пэжьыжьэми,

Гужьеигъуэм абы сыхашыр.

Нанэ, ф1ыти сыкъомылъхуамэ, (Слайд 16)

Зедзэну уи щ1алэ ц1ык1ур

Къэмыхъуу е л1эжыгъамэ.

Сыт къуаншагъэу Тхьэ уэзлэжьа уэ (Слайд 17)

Дунейм п1анэц сыщ1ытебдзар

Дзы имы1эу нанэ тхьэмыщк1эми

Нэпс щ1игъэжу къыщ1эбгъэнар.

Ара уэ узэрызахуэр

Сабий гъыбзэр зэхыумыщ1ык1ыу,

Пхъэнк1ийхэм ар щыхэжаек1э,

Умыдзыхэ си нанэ дыщэ (Слайд 18)

Л1ы ищ1ынщ уи къуэр 1эштымым

Зэман к1эщ1к1э ар нэк1уэжынщи

Щыплъэжынщ Бахъсэн аузым.

Къэбэрдей Ц1ык1ум и махуэм (Слайд 19)

Дыгъэр и хьэщ1эщи зэщ1онэ,

Жыжьэу къыхэплъэурэ пэу лъагэм

Ди 1уащхьэмахуэри мэхъуауэ.

Сытуэ щ1эращ1эу мы махуэр (Слайд 20)

Хьэщ1э мин куэдым пежьат,

Гъэщ1эгъуэн дыдэу май дыгъэр

Сытуи щ1эращ1эу уват.

Пэу лъагэ тафэм и дыгъэм (Слайд 21)

Игу дыпымык1ыурэ къок1уатэ

Щхьэхэм хуэзанщ1эу уващи

Хъуэхъу папщ1эу бзийхэр къегъак1уэ.

Къуэш псэ хьэлэлк1э а махуэм (Слайд 22)

Л1ык1уэ гуф1ак1уэхэр хуеблагъэрт,

Къэбэрдей Ц1ык1ум и гъуджэу (Слайд 23)

Мылъку1эт еджап1эрт псэ гуапэр:

Джанэщхъуэ п1ащ1эхэр жьым щ1ахууэ

Мис пщэдей вагъуэхэр сэ си псэрт.

Жырыпкъ зэф1этк1э а ц1ыхухэр (Слайд 24)

Нып плъыжь щ1эращ1эм и чощ.

Ахэр пщэдейми и вагъуэш,

Къэбэрдей Ц1ык1уми и гъуэгущ.

Мыдэк1э лъэгум Тэрк дадэ (Слайд 25)

Ябгэу къежьами 1эсащ,

Къэбэрдей Ц1ык1ум и псыхъуэр

Куууэ жы1эщ1ик1 хуэхъуащ.

Не годами надо мерить (Слайд 26)

Жизнь мужчины нам,-

Жизнь мужчины надо мерить

Ты, Али, немного прожил,

Сделать много благородных

И прекрасных дел

У иных бывают жизни

Нет в долгу перед народом

Ты боролся с темнотою, (Слайд 27)

Ты своим правдивым словом

В честь Отчины нашей славной,

В честь великих дел,

Ты от имени народа

Много песен спел.

Честь поэта, честь солдата,

Заслужив в борьбе

Ты воздвиг своею жизнью

Путь борца и путь поэта (Слайд 28)

Это трудный путь.

Будь всегда непримиримым

И правдивым будь!

Жизнь никчемного творенья

Что полюбится народу –

Тот, кто не с народом вместе,

Что он сотворит?

Он как ласточка без крыльев,

Без коня джигит.

Я хочу и жизнь и слово (Слайд 29)

В яростной борьбе

Посвятить тебе, народ мой,

С каждым днем все расцветают

Славься, жизнь, под нашим небом

За тебя, за наше дело

Жизнь отдам свою,

Если умереть придется, -

В праведном бою.

Путь борца и путь поэта (Слайд 30)

Это трудный путь.

Будь всегда непримиримым

И правдивым будь!

Наши поэты гордятся тобою, - (Слайд 31)

По целине пролагал ты пути.

И полюбили твоих мы героев,

С нами в строю они будут идти!

Будут герои и жить и сражаться

С нами сроднившись на век, навсегда

Вот он, Камбот, отомстивший за Ляцу

К нам пробирается через года.

Вот и Мадина выходит из мрака

В поле весеннем срывая цветы

И воскресает старик - джегуако-

Сильный и смелый, правдивый как ты.

Чтобы бороться, и жить, и работать (Слайд 32)

С нами сегодня становится в строй

Рядом с седым партизаном Темботом

Смелый и преданный Юный герой.

Песней восславил ты партию нашу,

Труд и величие будничных дел.

Славных героев заводов и пашен.

Чудную родину нашу воспел.

Мы, кабардинцы, гордимся тобою, -

По целине пролагал ты пути.

И полюбили твоих мы героев,

С нами в строю они будут идти.

Кязим Мечиев теухуауэ. (воспроизвести запись).

Сабийхэр Кязим Мечиев топсэлъыхь. (слайды 33-37)

Хорошее слово ножом не разрубишь, (Слайд 38)
Угрозы ему не страшны,
В огне не погубишь, на рынке не купишь, -
Оно не имеет цены.

Скажи мне, что жизнь без хорошего слова?
Как будто без соли еда!
Хорошее слово - мужчины основа.
В нем слышится сердце всегда!

Хорошее слово - противник насилья,
Борцам помогает созреть.
Хорошее слово для доброго - крылья,
Недобрых стегает, как плеть.

Хорошее слово с отвагою слито. (Слайд 39)
Блестит, как дамасская сталь,
Для нищих - богатство, для слабых - защита,
Утешит, прогонит печаль.

И пуля остынет, и поле заглохнет,
И влага в песке пропадет, -
Хорошее слово не стынет, не сохнет,
А мчится вперед и вперед.

Хорошее слово - твой разум и голос.
И солнце твое, и луга,
Души твоей сказка, земли твоей голос,
Огонь твоего очага.

Хорошее слово - твой праздник и горе, (Слайд 40)
И горский тяжелый твой хлеб,
И меч, и кольчуга, и воздух нагорий.
Где ты возмужал и окреп.

Хорошее слово с тобою смеется,
С тобою грустит в трудный час,
Мы жизнь покидаем,- оно остается
И служит живым после нас.

Насильники, вам не отдам свое слово,
Бесчестных не терпит Кязим!
Всегда мое слово - опора живого

И предано людям простым!

Умный трудится не уставая, (Слайд 41)
Ничего не делает глупец.
Что сказать о сущности лентяя?
Я скажу: лентяй - живой мертвец

Радостно живется работящим,
лодырям тоскливо жить везде.
Наше счастье станет настоящим,
Если мы найдем его в труде.

Без труда и сердце не на месте,
И чурека нету на столе.

Без труда прожить - прожить без чести,
Лишним оказаться на земле.

Жалок лодырь, словно пес бездомный, (Слайд 42)
Хоть порою он одет в шелка.
У жены лентяя жребий темный.
А у матери его - тоска.

Трудолюбье землю озаряет,

Свет и разум жизни - честный труд,
Лодыря повсюду презирают,
Труженику почесть воздают.

Сын мой, скоро я в могилу лягу. (Слайд 43)
Сколько зла судьба мне принесла!
Ты же, может быть, придешь ко благу.
Жизнь увидишь без людского зла.

Если ты увидишь, что взрастили
Люди мир и счастье на земле,
Сын мой, подойди к моей могиле,
Крикни мне о побежденном зле.

Может быть, сквозь черный прах могильный,

Чтоб я смог спокойно отдохнуть,
Голос твой услышу звонкий, сильный.
Только, сын мой, крикнуть не забудь!

Правда - нерушимая гора. (Слайд 44)
Правда - могуча и добра.
Правда не заблудится во мгле,
Правда не повиснет на скале

Не кичитесь, князь и богатей,
Вы не лучше нас, простых людей,
Будут и богатства и чины
Вместе с вами в прах превращены!

А народа правда не умрет,
Отстоит, спасет ее народ,
Ни убить ее нельзя, ни сжечь,
В сердце правды не войдет и меч!

Правда всех насильников сильней, (Слайд 45)
Каторга беспомощна пред ней,
Правда не боится ни царей,
Ни бичей, ни палок, ни цепей!

Это говорит хромой Кязим,

И пока гляжу в глаза живым, -
Только правде словом я служу,
Только правду чту, как госпожу!

Къысф1ыщ1эжу си нэм нэпсыр (Слайд 46)

Сэ уэрэд уэ пхузоус

Уаук1ащи щ1алэ хахуэр

К1ыф1 къысщохъур сэ си махуэр.

Пшагъуэ 1увыр дыгъэм тохьэ,

Гуауэр пщ1ант1эм къысхудохьэ,

Си къуэ дыщэм гъащ1э лъап1эр

Щ1итащ хэкум и насыпым.

Хуитыныгъэр къэбзэуну (Слайд 47)

Уахыхьат уэ партизанхэм

Зауэл1 хахуэм уи мыжурэм

Хигъэщ1эфырт лъэсри шури.

Л1ыхъужьыгъэ уэ зепхьащи

Уэ уи л1ыгъэ щапхъэ хъуащи

Лъахэм и гум уэ уилъынущ

Бэм уи щытхъур яхэлъынущ.

Пащ1э Бэчмырзэ теухуауэ. (воспроизвести запись)

Сабийхэр Пащ1э Бэчмырзэ топсэлъыхь. (слайд 49)

Жьы хъуар гу махэщ (Слайд 50)

Дахащ1эр и щ1асэщ

Сабийм ар ещхьу

Еубзэр и благъэщ.

Щыщ1алэм хуэдэжкъым, (Слайд 51)

Арщхьэк1э, сабийщи, (Слайд 52)

И гъащ1эу ф1эк1ахэр

Зы т1эк1ууэ ф1эмащ1эщ.

Еубзэ тхьэмыщк1эм, (Слайд 53)

Дыдж псалъэ жомы1э.

Сыт хуэпщ1эр тхьэмыщк1эм (Слайд 54)

Ар гугъэм щогугъыр

Полезно? Поделись с другими:

Если Вы являетесь автором этой работы и хотите отредактировать, либо удалить ее с сайта - свяжитесь, пожалуйста, с нами.

Посмотрите также:

Учебно-методические пособия и материалы для учителей, 2015-2022
Все материалы взяты из открытых источников сети Интернет. Все права принадлежат авторам материалов.
По вопросам работы сайта обращайтесь на почту [email protected]


Бештокъуэ Хьэбас

Бзэр тIэщIэкIмэ, дылъэпкъкъым.

Акъыл ин ухуэмей,
КъыбгурыIуэу а тIэкIур
Утетыну дунейм.
Бзэм и макъхэм ди тхыдэр,
Ди лъыр, ди псэр хэпщащ.
Бзэр тхъумэну зымыдэр
Ди биям къагъэщIащ.
Бзэр тIэщIэкIмэ, досыкIыр,
ТIэщIэкIами дрикъунт.
КIуа лIэщIыгъуэм лъыкIпсыкIым
Хипщэжар сыт хъужын?
Бзэр тIэщIэкIмэ, докIуэдыр.
Лъы зыщIэтыр фысакъ.
Псы зыщIэтыр текIуэту,
ВгъэIу бзэ хуабэм и макъ.

Бемырзэ Мухьэдин

Адыгэбзэ

Къагъырмэс Борис

Си адыгэбзэ

Къэшэж Иннэ
* * *
Къызэпсэлъэж, си адэ, адыгэбзэкIэ,
нэгъуэщI нэхъ мыхъуми
зэ сегъэпщIыхьыж,
бгъэджэгуупсысэм
и макъыбзэ шхуэIур
уздыщагъафIэ лъахэм дигъэхьэж.
Къызэпсэлъэж уиадэм и уэсятымкIэ,
Си адэу — узым бзэр зыIуриха!
Зэпычми шыныбэ пхыруэрэд хъэтымкIэ
Шым нихьэсынущ лъагъуэ хухахар.
КъысхуэIуэтэж, си адэ, уилъахэбзэр,
а тэмакъыщIэ псынэм
и фIыншэбзэр —
мэлыхъуэ пщыIэ жьэгухэм я IугъуэкIэм
уиузхэм щIэгъэуэну зырашэкIрэ
уэсукхъуэгъуагъуэмбгыр
щIэщхьэукъукIыу.
Къызэпсэлъэж, си адэ, къэпсэлъэж!
КъызэпсэлъэкI уз
бзаджэм къыпекIуэкIи —
узыпэмастэруи мэкъупIэ пхафэу
усхурикIуэжу а пшэкIэплъ дыгъафIэм…
А зырщиджы, си адэ, къэслъэIужыр:
къэгъэпсэлъэж а уахътыншагъэм
и бзэр,
къэгъэпсэлъэж уиадэм и лъахэбзэр.
1971.

ЗэзыдзэкIар Къармэ Iэсиятщ.

Щоджэн Аслъэнджэрий

Адыгэбзэ

Ди Iуащхьэмахуэ
Уафэм ныщIоуэ,
Бахъсэн уэрыжьыр
КъуакIэм щызоуэ,
Мы ди хэкужьыр
Дуней телъыджэщ,
Ди адыгэбзэр
Абы и гъуджэщ.
Зи бзэр зыфIэдахэр
Ар лъэпкъ узыншэщ,
Зи бзэм хуэлажьэр
Ар лъэпкъ уахътыншэщ,
Адыгэ лъэпкъыр
Дызэкъуэтынщ,
Ди бзэм и щIыхьыр
Лъагэу тIэтынщ.
Ди адыгэбзэр
Мывэ джей быдэщ,
Илъэс мин куэдхэр
Абы и тхыдэщ,
Псыкъелъэм хуэдэу
Ар къарууфIэщ,
Ди лъэпкъ гъэфIэну,
ДызэрыгуфIэщ.
Зи бзэр зымыдэу
Зы лъэпкъ щымыIэ,
Зи хэку епцIыжу
Зы лъэпкъ щымыIэ,
Зи бзэр зыхъумэр
Мис ар лъэпкъ къабзэщ,
Бзэм пщIэ хуэщIыныр
Лъэпкъхэм я хабзэщ.
Мы дунеишхуэм
Лъэпкъ куэд щызокIуэ,
Зи бзэм хуэсакъхэр
Зэманым токIуэ,
ГъащIэ хъуэпсэгъуэр
ЩIылъэм щаухуэ.
Апхуэдэ щапхъэм
Дэ дегъэгушхуэ.
Ди адыгэбзэм
Лъэпкъыр зэпещIэ,
БлэкIа зэманхэр
Дэ къыдегъащIэ,
Ди нартыжь лъэпкъым
Уэрэд хуеусыр,
Ди лъэпкъ хъыбархэр
Дэни нехьэсыр.
Зи бзэр зыфIэдахэр
Ар лъэпкъ узыншэщ,
Зи бзэм хуэлажьэр
Ар лъэпкъ уахътыншэщ.
Адыгэ лъэпкъыр
Дызэкъуэтынщ,
Ди бзэм и щIыхьыр
Лъагэу тIэтынщ.

Си бзэ – си псэ, си дуней

Псалъэхэр Джэдгъэф Борис ейщ
Макъамэр Молэ Владимиррэ
Щомахуэ Хьэсэнбийрэ ейщ

Iуащхьэмахуэу уэгу пкIэлъейм
Хасэшхуэр щызэхуос.
ЖаIэр нобэ Къэбэрдейм
Къайсэри щызэхох:
Ежьу: Си бзэ — си псэ, си дуней,
Анэбзэу си уэрэд,
Лъагъуныгъэу сигу мыжейм
Сигу мыжейм укъолъэт
Адыгэу тетым щIы хъурейм,
Ей, маржэ, жыфIэрей:
Си бзэ — си псэ, си дуней,
Си бзэ — си дуней.
Япхъуатэ си бзэр къуалэбзум.
Пшынэбзэу, зэIэпах.
Мэзкуу щIодэIур си макъ зум,
Аммани щызэхах.
Ежьу.
Йоубзэ си бзэр мы дунейм.
Ар, пшэплъу, кърекIут
Си Iуащхьэмахуэу уэгу пкIэлъейм,
Тырку лъахэми лъоIэс.
Ежьу.

Урок: Кабардинская литература.Тип урока: Подготовка к сочинению.

Цель урока: Активизация учебной и творческой деятельности учащихся средствами литературы, народного фольклора музыки, искусства, обеспечение обще культурного и музыкального развития путем постижения народных традиций.

ВложениеРазмер
plan_konspekt_poema_madina.docx 227.16 КБ

Предварительный просмотр:

МКОУ " ООШ №4 Г.П.Терек" адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджак1уэ Мамий Альбинэ.

Учитель:Мамиева Альбина Артуровна.

Урок: Кабардинская литература.

Дата проведения: 06.02.2015год.

Место проведения: МКОУ ООШ №4 ГП Терек, 9класс.

Тип урока: Подготовка к сочинению.

Цель урока: Активизация учебной и творческой деятельности учащихся средствами литературы, народного фольклора музыки, искусства, обеспечение обще культурного и музыкального развития путем постижения народных традиций.

Задачи:

2. Развитие эстетического вкуса учащихся. Способствовать развитию интеллектуальных умений и навыков, диалектического мышления, памяти.

3. Способствовать мыслить, осознавать и доказывать мнение, не забывая своих традиций, воспитывать любовь к искусству горцев, музыке, к родной литературе, к народной музыке. Выбор структуры урока был сделан соответственно типу урока.

Этапы урока

2. Этап проверки домашнего задания.

3. Подготовка учащихся к работе на основном этапе.

4. Основной этап.

6. Подведение итогов.

На уроке использованы следующие методы обучения: поисковые, исследовательские. Методы контроля: устные, письменные, групповые, индивидуальные.

Всю работу на уроке я спланировала, учитывая психологические и возрастные особенности класса и рекомендации психолога школы.

На следующем этапе учащиеся провели поисково-исследовательскую работу. Продемонстрировали любовь к музыке, к искусству, к литературе, к обычаям и традициям адыгского народа. Содержание урока способствует всестороннему развитию личности.

Мурадыр: 1. Адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэныр Мадинэ и образым къызэрыхэщыр.

2. Пасэ зэманым псэуа адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ нобэрей адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ зэгъэпщэн. 3.Еджак1уэхэм я гупсысэр тэмэму зык1элъахьыфу гъэсэным елэжьын.

Ц1ыхубзыр гъащ1эм и дыгъэщ, ц1ыхубзыр дунейм и мазэщ.

I.Урокымхуэгъэхьэзырын

Егъ.:Фи махуэ ф1ыуэ!

Егъ.:Мы фызэдэ1уа произведенэм хэт щыгъуазэ? Сыт хуэдэ оперэм щыщ мы пычыгъуэр? Сыт хуэдэ художественнэ тхыгъэм тращ1ык1ыжа мы тхыгъэр?

Eгъ.:Хэт ар зыгъэзащ1эр?

5-нэ слайдыр къэгъэлъэгъуэн.

Къэхутэныгъэ лэжьыгъэ. Презентацэ еджак1уэхэм ящ1ын.

Бэгъэтыжь Светэ- уэрэджы1ак1уэ 1эзэщ. Къэбэрдей - Балъкъэрым и щ1ыхь зи1э уэрэджы1ак1уэщ.

Егъ.: Сыт хуэдэ гупсысэхэр къытхуигъэушрэ мы пычыгъуэм дыщеда1уэк1э?

Егъ.: Гук1э зэхэфщ1ауэ п1эрэ поэмэм и пычыгъуэмрэ макъамэм и зэпыщ1эныгъэмрэ?

3-4 слайдхэр къэгъэлъэгъуэн. Къэхутэныгъэ лэжьыгъэ. Еджак1уэхэм презентацэ ящ1ын.

Къардэн Хьэсэн къэгъэлъэгъуэн. Къардэн Хьэсэн Къэбэрдей-Балъкъэрым и композитор ц1эры1уэщ. Ар февралым и т1ощ1рэ щым Шэджэм езанэкъуажэм 1923 гъэм къыщалъхуащ. Ленинград дэт консерваториер къиухащ. Къэбэрдей-Балъкъэрым и гимнырзыхилъхьащ.

Егъ.: Щоджэнц1ык1у Алий и ц1эр зезыхьэ театрым щагъэувауэ щытащ спектакл.Феплъамэ,хэтсымэ л1ыхъужь нэхъыщхьэхэм я ролхэр зыгъэзэщ1ар? Фц1ыхуу п1эрэт ахэр?

Едж.:Мадинэ и ролыр игъэзэщ1ащ Бэгъэтыжь Светэ.Заур и ролыр игъэзэщ1ащ Жылокъуэ Мухьэмэдин.

Егъ.:Сыт хуэдэ хьэл-щэнхэр къыхэщрэ мы тхыгъэми?

Едж.: Ц1ыхубзым хьэм хуэдэу зэрыхущытар, пщ1э зэримы1ар.

Егъ.:Адыгэ ц1ыхубзым и образ зэмыл1эужьыгъуэхэр къыщызэригъэпэщащ Щоджэнц1ык1у Алий ди литературэм. Дэ ди къалэнщ абы итха тхыгъэхэм щыгъуазэ зытщ1ыну, абыхэм пщ1э яхуэтщ1ыну. Абы къыхэк1ыуи урокым дэ нобэ къыщызэдгъэпэщащ Щоджэнц1ык1у Алилй и тхыгъэхэм теухуа тхылъ (выставкэ). Мыбы фэ щыгъуазэ щызыхуэфщ1ыфынущ тхак1уэм и гъащ1э гъуэгуанэм, абы итха тхыгъэхэр зытеухуа 1уэхугъуэхэм. Гъащ1эм и дахагъэр зыхэфщ1эфу фыхуэзыгъэсэн куэди къыхэфхынущ.

Егъ.:Щоджэнц1ык1у Алий Мадинэ и образыр телыджэу къигъэлъэгъуащ. Унэм щывгъэхьэзыра Мадинэ и сурэтхэм фытхутепсэлъыхь.

II.Унэ лэжьыгъэр

Едж. сурэтхэм топсэлъыхь. Мы сурэтым сэ къыщызгъэлъэгъуащ адыгэ ц1ыхубзым и дахагъэр, и къабзагъэр.

Едж.:Мадинэ1эсэщ, сабырщ, хьэл-щэндахэ хэлъщ.

Егъ.:Хъарзынэу фи сурэтхэм фытхутепсэлъыхьащ.

Егъ.: Искусствэри, живописри, литературэри- ахэр псори ц1ыхум игупсысэр къызэра1уатэ 1эмалщ. Ди Хэкумсурэтыщ1 1эзэ куэд исщ. Абыхэм ятеухуа фэ вгъэхьэзыра лэжьыгъэхэмфыкъытхуеджэ.

Ет1уанэ гупым я къэхутэныгъэ лэжьыгъэ. Презентацэ.

Сурэтыщ1 К1ыщ Мухьэдин тепсэлъыхьын. К1ыщ Мухьэдин сурэтыщ1 1эзэщ. Абы и лэжьыгъэхэр дуней псом щыц1эры1уэщ. Ар Шэджэм къуажэм 1939 гъэм къыщалъхуащ. Ленинград дэт университетыр къиухащ. 1973 гъэм тхак1уэхэм я союзым хагъэ хьащ. Абы Мадинэ и сурэтыр ищ1ащ.

Егъ.: Аращи, гуры1уэгъуэ хъуауэ къыщ1эк1ынщ Щоджэнц1ык1у Алийи поэмэм и темэ нэхъыщхьэр.Мурадыр.

1. Адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнырМадинэ и образым къызэрыхэщыр.

2. Пасэ зэманым псэу аадыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ нобэрей ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ зэгъэпщэн.

3. Еджак1уэхэм я гупсысэр тэмэму зык1элъахьыфу гъэсэным елэжьын.

III. Урокым и 1ыхьэ нэхъыщхьэм хуэгъэхьэзырын

9-слайд къэгъэлъэгъуэн. Зэрызэпкърах упщ1эхэр.

1. Адыгэ ц1ыхубзыр хэт и образымк1э поэмэм къыщыгъэлъэгъуа ик1и сыт хуэдэу къэгъэлъэгъуа?

2. Адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэн удэзыхьэхыу Мадинэ хэлъыр сыт?

3. Мадинэ насыпыф1э хъуным хэт сымэ зэран къыхуэхъуар?

4. Гъащ1эм щек1уэк1 залымыгъэм хуэдэ 1эмалхэмк1э пэуврэМадинэ?

5.Сыт абы хузэф1эк1ар?

6. Мадинэ и образыр сыт щ1элъап1эр?

Егъ: Дауэ иухрэ поэмэр?

Едж:Мадинэ Пылыжь Джэрий док1уэ. Ар насыпыншэмэхъу. И къуэ закъуэр ц1ыхубз уэчыл хъуну щогугъу. Мадинэ апхуэдэ гъащ1эмк1э арэзыкъым. Ар зэныкъуэкъужурэ сымаджэ мэхъури мал1э.

Егъ:Мадинэ зыхэпсэук1а зэманыр игъащ1эм сытк1э зэранхуъхъуа?

Едж: Вывод. Феодализмэр трахыжа щхьэк1э къэмынэу, а зэманым псори зи 1эмыщ1э илъу щытахэр мылъку зыбгъэдэлъхэмрэ къулейхэмрэт.

Егъ: Пасэ зэманым псэуа адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэным рэнобэрей ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ зэщхьу п1эрэ? Зэдывгъапщэт. Едж:Ди зэманым ц1ыхубзыр щхьэхуит хъуащ, я пcэук1эри нэхътынш хъуащ.

Читайте также: