Реферат на тему вплив людини на родючість грунтів
Обновлено: 30.06.2024
Вплив людини на родючість ґрунтів є безпосередньою. Вона може бути направлена, як на руйнацію так і на збереження. Сільське господарство, будівництво та видобуток є одними з основних видів діяльності, що впливають на ґрунтові ресурси.
Сільське господарство є дуже важливим для суспільства, оскільки майже всю їжу світу вирощують на фермах. Фермери часто додають поживні речовини в ґрунт у вигляді органічних або штучних добрив, щоб покращити їх урожай. Однак, деякі добрива можуть утруднювати розвиток мікроорганізмів в ґрунті, які стимулюють вироблення поживних речовин природним шляхом. Також, без природного рослинного покриву ґрунт більше піддається впливу дощу та вітру. Також, на родючість ґрунту впливає виснаження землі постійними засівами майбутнього урожаю.
Будівництво - щоб зробити дороги, будинки, торгові центри та інші будівлі, людям потрібно перекопати ґрунт. Частина ґрунту на будівельних майданчиках змивається або видувається, оскільки його захисний рослинний покрив був знятий.
Видобуток - деякі методи видобутку спричиняють втрати ґрунту загалом. Наприклад, копання відкритих копалень передбачає видалення рослинного та ґрунтового покриву з поверхні землі. У гірничих роботах, які знаходять сульфідні корисні копалини, посилене хімічне вивітрювання викликає тип забруднення, відомий як кислий стік. Це теж сильно впливає на родючість ґрунту.
- Сівозміна - це практика висаджування різних культур на одне поле в різні роки або вегетаційні періоди.
- Консервація обробітку ґрунту включає кілька методів зменшення кількості обробок чи орання полів за рік. Чим менше ґрунту піддається обробітку, тим менша ймовірність його вимивання чи видування.
У всьому світі кажуть:"Самі найродючіші землі в Україні.".Людина досить згубливо користується землею,досить часто використовує хімічні речовинита інші добавки щоб збільшити урожайність земель та отримати вигоду з цего.але грунту так зване втручання людини непотрібне.За часів УРСР в Україні відбувалася сівозміна культур,вносились органічні добрива,за до яких грунтам було добре.
Северо-восточная котловина глубинины 5000-6000м ,максимальная глубина 7374м. южная котловина глубина около 5000м, максимальная 6600м. перуанская котловина глубины 4400м, максимальная 5660м, если я вам поставте )
Современные опрыскиватели теоретически позволяют работать со скоростью более 20 км/ч. Однако на практике это труднореализуемо, так как качество опрыскивания будет весьма низким из-за ограничений, накладываемых законами физики. Поэтому официальные рекомендации производителей распылителей касательно скорости движения опрыскивающего агрегата довольно жесткие: для щелевых распылителей – до 4-5 км/ч, инжекторных – до 7-8 км/ч (правда, в последнее время стали говорить и о скоростях более 10-12 км/ч).
При этом исходить при выборе оптимальной скорости необходимо из нескольких факторов:
– свойства пестицида и рекомендуемый расход рабочей жидкости;
– давление, которое может обеспечить опрыскиватель;
Если, например, необходимо расходовать на 1 га 200 л/га рабочей жидкости, давление, выдаваемое опрыскивателем, составляет 4 атм., а инжекторный распылитель установлен 03-го калибра, то скорость движения должна быть 8 км/ч. При этом надо учитывать, что те же самые 200 л/га со щелевым распылителем 03-го калибра при скорости 8 км/ч будут распыляться с каплями гораздо меньшего размера. Соответственно, значительно возрастает опасность сноса. Уже при легком ветре ощутимая часть препарата цели не достигнет. Обычно именно этот фактор при выборе оптимальных параметров скорости, давления и расхода воды вызывает больше всего вопросов. Предлагаем варианты расчета.
Определяемся с типом распылителя. Например, самый распространенный – инжекторный IDK-03 (синий). Его оптимальное давление составляет 3 атм (всегда работайте на оптимальном давлении, лучше ближе к его середине или верхней границе, так как оно колеблется во время работы). Исходя из этого, при требуемой норме расхода рабочей жидкости (а она обычно составляет 200 л/га – именно такой показатель устанавливают на компьютере) определяем скорость движения – около 7 км/ч. Если эту скорость превысить, увеличится давление насоса и уменьшится размер капель – тоесть возрастет снос. Если вы хотите работать при большей скорости, лучше взять распылитель большего калибра. Часто бывает и так, что опрыскивателей не хватает и желательно работать со скоростью, например, 12 км/ч (чтобы успеть обработать всю площадь). Но это выше рекомендуемых параметров. Тогда при давлении 3 атм. на распылителе 03-го калибра мы получим 119 л/га, 04-го калибра – 158 л/га, 05-го калибра – 197 л/га. Выбираем соответствующий распылитель, выставляем расход рабочего раствора на компьютере и пытаемся работать с постоянной скоростью.
Бывают ситуации, когда из-за нехватки техники приходится работать при скорости более 15 км/ч, однако надо четко представлять, что эффективность при этом будет значительно ниже
К чему же может привести высокая скорость движения? Прежде всего, к повышенным потерям на снос (дрейф) и испарение из-за сильного набегающего потока воздуха в до полнение к ветру. Так, при оптимальной скорости движения опрыскивателя (до 8 км/ч) на капли действует воздушный поток скоростью 2 м/с, а при скорости 30 км/ч (теоретическая) – уже 8 м/с. Напоминаем при этом, что при скорости ветра более 10 м/с работать нет смысла. К тому же распылителей, способных пропустить с приемлемым спектром капель при 30 км/ч необходимое количество раствора (например, 200 л/га для пестицидов), не существует.
Бесспорно, бывают ситуации, когда из-за нехватки техники приходится работать при скорости более 12-15 км/ч, однако надо четко представлять, что эффективность при этом будет значительно ниже. Помимо перечисленных факторов, при высокой скорости резко возрастают колебания штанги, что не только влечет за собой неравномерность внесения препаратов, но и может привести к выходу из строя всего опрыскивателя.
Альтернативой может быть использование инжекторных распылителей высокого давления (ID) с крупным спектром капель. Благодаря высокой скорости движения капли способны проникать внутрь стеблестоя. При этом кратковременность нахождения капель в воздухе позволяет снизить потери от испарения и сноса.
Снижение качества работы с увеличением скорости может происходить в разной степени в разных ситуациях. Если вы работаете гербицидами (как правило, системными) на зерновых в фазу кущения, когда сорняки видны и зерновые не закрывают их, то возможность увеличения скорости ограничена прежде всего из-за скорости ветра и встречного потока воздуха.
А вот если приходится работать по сорнякам в стадии выхода в трубку, когда сорняки не видны (их уже закрывает стеблестой), то значительная часть раствора будет попадать главным образом на верхнюю часть зерновых (причем преимущественно с одной стороны – спереди). И чем выше скорость, тем этот эффект сильнее. Значит, тут снижение качества будет заметнее.
При работе системными фунгицидами увеличение скорости работы возможно (хотя и не безгранично). Контактные фунгициды требуют качественного распределения раствора на обрабатываемой поверхности – и для этого требуется обязательно двухфакельный распылитель, поскольку с увеличением скорости все больше раствора будет попадать на переднюю часть растений.
Еще один фактор – погода, а именно температура и влажность. В некоторых регионах в силу близости моря воздух, как правило, более влажный, температура чаще бывает в оптимальных пределах. Но у нас такие условия встречаются редко, при жаркой погоде и низкой влажности потери от испарения при набегающем встречном потоке воздуха и при увеличении скорости будут гораздо больше. Поэтому очень важно правильно оценивать климатические условия и подбирать соответственный режим работы.
Вплив людини на родючість ґрунтів є безпосередньою. Вона може бути направлена, як на руйнацію так і на збереження. Сільське господарство, будівництво та видобуток є одними з основних видів діяльності, що впливають на ґрунтові ресурси.
Сільське господарство є дуже важливим для суспільства, оскільки майже всю їжу світу вирощують на фермах. Фермери часто додають поживні речовини в ґрунт у вигляді органічних або штучних добрив, щоб покращити їх урожай. Однак, деякі добрива можуть утруднювати розвиток мікроорганізмів в ґрунті, які стимулюють вироблення поживних речовин природним шляхом. Також, без природного рослинного покриву ґрунт більше піддається впливу дощу та вітру. Також, на родючість ґрунту впливає виснаження землі постійними засівами майбутнього урожаю.
Будівництво - щоб зробити дороги, будинки, торгові центри та інші будівлі, людям потрібно перекопати ґрунт. Частина ґрунту на будівельних майданчиках змивається або видувається, оскільки його захисний рослинний покрив був знятий.
Видобуток - деякі методи видобутку спричиняють втрати ґрунту загалом. Наприклад, копання відкритих копалень передбачає видалення рослинного та ґрунтового покриву з поверхні землі. У гірничих роботах, які знаходять сульфідні корисні копалини, посилене хімічне вивітрювання викликає тип забруднення, відомий як кислий стік. Це теж сильно впливає на родючість ґрунту.
- Сівозміна - це практика висаджування різних культур на одне поле в різні роки або вегетаційні періоди.
- Консервація обробітку ґрунту включає кілька методів зменшення кількості обробок чи орання полів за рік. Чим менше ґрунту піддається обробітку, тим менша ймовірність його вимивання чи видування.
У всьому світі кажуть:"Самі найродючіші землі в Україні.".Людина досить згубливо користується землею,досить часто використовує хімічні речовинита інші добавки щоб збільшити урожайність земель та отримати вигоду з цего.але грунту так зване втручання людини непотрібне.За часів УРСР в Україні відбувалася сівозміна культур,вносились органічні добрива,за до яких грунтам було добре.
Северо-восточная котловина глубинины 5000-6000м ,максимальная глубина 7374м. южная котловина глубина около 5000м, максимальная 6600м. перуанская котловина глубины 4400м, максимальная 5660м, если я вам поставте )
Читайте также: