Ц1ыхум и лэжьыгъэр и дамыгъэщ сочинение

Обновлено: 04.07.2024

Утыку къитлъхьэнущ уи Iэзагъыр,
Усэ сатырхэм я пэжагъыр,
Уи адыгэбзэм и къулеягъыр,
ЗэхедгъэщIэнущ гурэ псэкIэ!

КъызэбнэкIауэ илъэс блыщIыр,
Зэхэтхыгъащи дэ хъыбар,
ДыноплъкIэ… хъущэкъым ди фIэщ,
Ауэ щIы мы зыр уи фIэщ -

Уэ тыгъэу лъэпкъым къытхуэпщIар
Ди сабиипсэм зэхищIащ.
Уи махуэ лъапIэр бдэтIыгъыну
Гупыж дэ нобэ псоми тщIащ.

2 езыгъ. Нобэ лъэпкъ литературэм игъуэта зыужьыныгъэм Къагъырмэс Борис и гуащIи и фIыщIи хэлъщ. Ар жыджэру икIи зэфIэкI иIэу хэлэжьыхьащ адыгэ литературэм и жанр зэмылIэужьыгъуэхэм я зыужьыныгъэм.

1 езыгъ. Абы и къалэмыпэм къыщIэкIащ гур дэзыхьэх усэхэмрэ басняхэмрэ, псэр зыгъэгуфIэ поэмэхэмрэ рассказхэмрэ, сэбэпынагъ зыпылъ литературно-критическэ тхыгъэхэмрэ литературоведческэ лэжьыгъэхэмрэ.

2 езыгъ. Къагъырмэсым и усэ нэхъыфIхэмрэ и поэмэ купщIафIэхэмрэ ди литературэр зыкъомкIэ къагъэщIэрэщIауэ жыпIэ хъунущ. Дэтхэнэ зы усакIуэ нэсми хуэдэу, абы къелъытэ дунейм щекIуэкIхэм, къанэ щымыIэу, езым и Iуэху хэлъу. Дунейм и дэтхэнэ щIыпIэми къыщыIу гуауэр абы и гум джэрпэджэжу къыщоджэж, гуфIэгъуэ гуэр зыщIыпIэ къыщыхъуауэ зэхихамэ, ар абы и псэ къабзэм щоушэ.

КъухьэпIэм нэсу сIэщIэкIыхукIэ,
Си дыгъэр ину сэ згъэблэнщ.
Си хэку, си лъэпкъ дунейм тетыхукIэ-
Си гъащIэр ахэрщ – сымылIэн!
(Къагъырмэс Борис. Тхыгъэхэр.Налшык,19)

Пэжщ, ар нашэкъашэщ,
Бгъузэжь цIыкIущ езыр,
Ауэ ныбжьэгъу пажэ
Къыпхуэхъун хьэзырщ.

Уешэр уздэкIуэнум-
КъэхутакIуэ цIыкIущ.
Хуейщ ар жыIэщIэну,
Хэлъ абы емыкIу?

Сакъщ ар сытым дежи,
УкъыхэмыщтыкI.
Мывэхэм ублешыр,
Псы хуэзам – пхосыкI.
Хьэ самырым хуэдэу,
Уяпэ ит зэпытщ.
Зэми нэм фIокIуэдыр,
ПфIэщIу утемыт.

Удзхэм къыхэмыщу
Мажэ лъагъуэр ущу,
Мажэ лъагъуэр ущу
Махуэу е нэхущу.

ЗыдэкIуэнур ещIэ,
ИIэр зы къалэнщ:
ЦIыхур цIыхум пещIэ,
Ар-тIэ ябгынэн.

2 езыгъ. Борис зыхуэтхэр, зыхуэусэр езыр куууэ зыгъэпIейтей, псэкIэ игъэв Iуэхугъуэхэу щыпсэу зэманым, и гъащIэм нэхъ пэгъунэгъухэрщ. Дунеягъэм, цIыху гъащIэм, уеблэмэ дэтхэнэ зыми, къыщыпэщылъ лэжьыгъэм и философиекIэ узэщIа а усэ сатырхэм куэдым урагъэгупсыс.

Усэ
Мэву, мэушэ къуршыпс цIыкIур.
Ар къызогъахъуэ си пэгун.
Утхэжкъым псы пэгуным итыр,
И бзэ жьгъырури еубыдыж…
Сохьыж ар псыми хызокIэж.
Джэгун щIедзэж абы аргуэру,
Мэву, мэушэ, мэкъуейщIей,
Мэхъуж нэщхъыфIэ, йожэх уэру,
Пэгун IущIамэ, зыщедзей.

Ар зыхуэусэр езыр куууэ зыгъэпIейтей Iуэхугъуэхэрщ. Абыхэм ящыщ зыщ анэдэлъхубзэр фIыуэ лъагъуныр.

2 езыгъ. Ди усакIуэ псоми хуэдэу, Бориси и усэ нэхъыфIхэм зыщыхуегъазэ зыщалъхуа лъахэм. УсакIуэм сыт щыгъуи зэхещIэ абы и щIыхуэ игъащIэкIэ хуэмыпшыныжыну къызэрытехуар. ГъащIэм цIыхум кърита псом ящхьэжщ щалъхуа унэр, адэ жьэгупащхьэр, къызыдэхъукIа къуажэр.

1 езыгъ. Лэскэнщ къыщыщIидзар Къагъырмэсыр нэгъуэщI щIыпIэ куэдым хуэзыша лъагъуэм, и творчествэм къуэпс хуэхъуами гукIэ сыт щыгъуи зыхуегъазэ. УсакIуэм и дежкIэ Лэскэн мэзри щалъхуа щIыналъэм инабдзэщ. Арыншамэ абы и гъащIэр псэншэщ.

2 езыгъ. Техьэ-текI Iэджэу захъуэж цIыхум и гурыщIэхэм. Ауэ абыхэм къатекIуэ гукъыдэжым дапщэщи хэкIыпIэу иIэр щIым и берычэтагъырщ, дунейм и дахагъырщ, цIыхубэм и гуащIэдэкI узыншэрщ. Гурылъ-гуращэхэм я къэхъупIэр гъатхэ щIэращIэм и нэщэнэ насып пэлъытэхэрщ, и хэкум и теплъэ гухэхъуэхэрщ.

2 езыгъ. ТекIуэныгъэ къэзыхьа сэлэт… Ди Анэ-лъахэр и псэ емыблэжу ихъумащ абы. Сыт хуэдиз лIыгъэрэ хахуагъэрэ, къарурэ шыIэныгъэрэ пхэлъын хуей лъыгъажэ зауэм уи щхьэр Iэтауэ, напэм уемыпцIыжу укъыхэкIыфын папщIэ.

1 езыгъ. ТекIуэныгъэ къэзыхьа сэлэт…Абы и фIыщIэщ нобэ мамыр дыгъэ къызэрыттепсэр. И сабиигъуэм зауэ гуащIэр зи нэгу щIэкIа усакIуэм дежкIэ мамырыгъэр лъапIэ дыдэщ икIи ар хъумэным псори къыхуреджэ.

2 езыгъ. Дунейр дахэу щытыныр, хуэфащэу абы тетыныр, нэхъыфIым, нэхъ дахэм хущIэкъуныр, цIыхугъэ лъагэм и щапхъэу щытыныр сыт щыгъуи и хъуэпсапIэщ усакIуэм, аращ гъащIэм и пщалъэу абы игъэувыр, игъэлъапIэр, гурыщIэ псалъэхэр щIызэпищэр.

1 езыгъ. Нобэ зи цIэр фIыкIэ жытIэ Къагъырмэс Борис узыншэу, къару, гукъыдэж иIэу, лъэпкъым хуэщхьэпэу иджыри куэдрэ, куэдрэ псэуну, ди тхылъеджэхэр дяпэкIи игъэгуфIэну дохъуэхъу. Абы зыхуэдгъэзэну дыхуейт езы Борис и псалъэхэмкIэ:

Сэ сщIэркъым къыспэплъэр, си Усэ,
ИтIани узотх, семызэш,
Узот си гурыщIи гупсыси,-
ИрикIуэ уи гъуэгу, къыумыгъэш.
Пхэлъыххэм къару, мы зы закъуэр
КъысхуэпщIэм – уи Iуэху зэфIэкIащ:
Уэ къоджэм къицIыхуу си макъыр
Ухъуфмэ – си кIэныр къикIащ.

Нажмите, чтобы узнать подробности

Конспект открытого урока по кабардинскому языку в 9 классе на тему: "Щ1ып1э, зэман псалъэуха гуэдзэхэр". Разработка урока на кабардинском языке.

Сыхуейт нобэрей ди урокыр Къуэщ1ысокъуэ Н. и усэ сатырхэмк1э щ1эздзэну:

Абгъуэм къик1ыу бгъэр лъэтэну

Хуейщ и дамэр ишэщ1ын

Ц1ыхум ц1ыхуу зилъытэнум

Хуейкъэ и бзэр ищ1эжын




Егъэджак1уэр:

Нарткъалэ, 2014гъ.

Темэр: Щ1ып1э, зэман псалъэуха гуэдзэхэр.

Мурадыр: 1. Псалъэуха зэхэлъ-зэгъусэмрэ зэхэлъ-зэпхамрэ теухуауэ я1э

2. Еджак1уэхэр егъэсэн:

А) щ1ып1э, зэман псалъэуха гуэдзэхэр нэгъуэщ1 псалъэуха гуэ-

Б) псалъэуха пажэмрэ гуэдзэмрэ зэрызэпха щ1ык1эр къагу-

В) нагъыщэхэм я гъэувык1эр къагурыгъэ1уэн

Г) обстоятельствэ псалъэуха зэхэлъ-зэпхам бзэм мыхьэнэу

щи1эм гу лъегъэтэн.

3. Щ1ныгъэми, ц1ыхугъэми я хэк1ып1эу тхылъыр зэрыщытыр

нэхъ куууэ зыхегъэщ1эн.

Урокыр зэрек1уэк1ынур

Егъэджак1уэм и псалъэ:

Сыхуейт нобэрей ди урокыр Къуэщ1ысокъуэ Н. и усэ сатырхэмк1э щ1эздзэну:

Абгъуэм къик1ыу бгъэр лъэтэну

Хуейщ и дамэр ишэщ1ын

Ц1ыхум ц1ыхуу зилъытэнум

Хуейкъэ и бзэр ищ1эжын

Уи гупсысэм, акъылым къызэщ1иубыдэ 1уэхугъуэ дэтхэнэри уи бзэк1э ,уи псалъэк1э къэп1уэтэфын щхьэк1э сыт пщ1эн хуеир?

Еджак1уэ: Тхылъ куэд еджэн хуейщ.

Егъэджак1уэ: Тэмэм дыдэу жыф1ащ.

I. Унэ лэжьыгъэр къэпщытэжын

Доскам текстыр къитхэн

1. Тхылъыр куууэ хыхьащ ц1ыхубэ гъащ1эм.

2. Ц1ыху пэрытхэм, абыхэм я 1уэхущ1афэ дахэхэм, л1ыхъужьыгъэм,гуащ1эдэк1 хьэлэлым къихь насыпым, хэкурэ лъэпкъымрэ хуэпэж ц1ыхухэм яхузэф1эк1хэм теухуа тхылъхэр щ1эдджык1к1эрэ,ди щ1эблэр адэ-анэм, лъэпкъым, къэралым хуэпэжу, 1ущу, щэныф1эу, ф1ыгъуэм, мамырыгъэм щ1эбэну, гуащ1эдэк1 лэжьыгъэм хуэ1эрыхуэу къохъур.

3. Урыс тхак1уэшхуэ-критик Белинский Виссарион жи1эгъащ Тхылъыр ди зэманым и гъащ1эщ.

4. Абы хуей мэхъу жьыри щ1эри,1уэхуншэри 1уэхушхуэ зи куэдри.

5. Литературэр жи1ащ абы,ц1ыхубэм и зэхэщ1ык1щ,абы и духовнэ къулеягъым и лъабжьэщ.

6. Хэт литературэ емыджэми, еджэхэм я мык1уэгъу-жэгъуми,зэманыр зэригъэк1уэн къыхуэмыгъуэту, хьэулейуэ, къуейщ1ейуэ ар уэрам дэтщ.

7. Балигъ хъуа нэужь, апхуэдэм хьэрэм-хьэлэлми, мылъку иугъуейуэ, а зэхуихьэсыфахэм иригуф1эу, иригушхуэу мэпсэу.

8. Хэт литературэр ф1ыуэ илъэгъуами, тхылъ зэмыл1эужьыгъуэ куэд еджэми,абы и зэманыр пщ1эншэу, кунэфу игъак1уэркъым, абы игури и псэри духовнэу къулей мэхъу, зэман к1ыхьк1э ирагъэджам, ягъэсам хуэдэу 1ущ мэхъу.

9. Апхуэдэхэр хэхауэ зыхуемыджа 1эщ1агъэхэм псынщ1эу хозагъэ; зи ужь ихьэ 1уэхур гупсэхуу ягъэзащ1э, ик1и къэралымрэ ц1ыхубэмрэ абыхэм я деж хьэкъ къызэрытрамыгъэхьэным и ужь итщ.

10. Тхылъ куэд еджэм ери ф1ыри нэхъ псынщ1эу зэхещ1ык1, ц1ыхухэм нэхъ тыншу ягуро1уэ, ядолажьэ, ядопсэу.

11. Апхуэдэхэр адэ-анэк1и, щхьэгъусэк1и, бынк1и, ныбжьэгъук1и нэхъ хьэлэл мэхъу.

12. Хэт тхылъыр ф1ыуэ илъагъуми, щ1эныгъэф1 бгъэдэлъми, ар гулъытэншэ ц1ыхубэм ищ1ыркъым.

13. Тхылъыр зи 1эпэгъум дэнэк1э зигъазэми, абы и гъащ1эр убзыхуащ, нэхущ, дахэщ.

Текстым къеджэн, упщ1эхэр гъэувын.

Егъэдж: - Сыт хуэдэ гупсысэ нэхъыщхьэ къыщы1этар мы текстым?

Едж: - Уи акъылри, гупсысэри ф1ым, щ1эм хуэгъэсауэ щытын папщ1э, тхылъыр уи 1эпэгъуу щытын хуейщ. Ар щ1эныгъэми, ц1ыхугъэми я хэк1ып1э нэсщ.

Егъэдж: - Мы тхыгъэр псалъэуха зырызу щыт, хьэмэрэ гупсысэк1э зэпха 1ыхьэу щыт? Щытмэ, сыт хуэдэ псалъащхьэ хуэфщ1ынт?

Едж: - Мы тхыгъэр зы текст ирокъу, сыт щхьэк1э жып1эмэ гупсысэ зэпыщ1а къе1уатэри. 1ыхьэ-1ыхьэу зэпыбуд мэхъу. Плану мыр хуэбгъэув хъунущ:

Тхылъыр ц1ыхум и гъащ1эм.

Щ1эныгъэм и къежьап1э.

Щ1эныгъэ щ1ыхьым, насыпым и хэк1ып1эщ.

Егъэдж: - Мы текстыр сыт хуэдэ стилк1э тха?

Едж: -Публицистическэ стилк1э тхащ.

Егъэдж: - Сытым укъыхуриджэрэ мы тхыгъэм?

Едж: - Ц1ыхум щ1эныгъэ куу бгъэдэлъын хуейщ. Абы щхьэк1э еджэн хуейщ. Тхылъыр уи 1эпэгъумэ, ц1ыху нэс, 1ущ, ц1ыху пэж уохъу. Абы пщ1э къыпхуехь, къару къыпхелъхьэ.

«Згъуэтынкъым гъищэ сылъыхъуам

Егъэдж: - Тэмэму къывгуры1уауэ къызолъытэри къэтпщытэнщ фэри фи щ1эныгъэр здынэсыр . Фи щ1эныгъэм и къежьап1эр къыват дерсхэращи.

1.Егъэдж: - Унэ лэжьыгъэу дэ ди1ар дополненэ гуэдзэмрэ подлежащэ гуэдзэмрэ. Хэт къигъуэтыфын мы текстым апхуэдэ псалъэухахэр. Къэвгъуэти синтаксисрэ морфологиек1э зэпкърыфх.

Едж: - Еханэ, еянэ псалъэухахэр псалъэуха гуэдзэщ. 12 псалъэухар дополненэ гуэдзэщ.

Хэт литературэ емыджэми, еджэхэм я мык1уэгъу-жэгъуми.,зэманыр зэригъэк1уэн къыхуэмыгъуэту, хьэулейуэ, къуейщ1ейуэ ар уэрам дэтщ.

Едж: - Псалъэуха пажэм и сказуемэм подлежащэ, дополненэ хуэхъу псалъэухахэу щытщ. Хэт? Сыт? Упщ1эхэм жэуап хуохъу. Хэт сигу къигъэк1ыжын дополненэ псэлъэуха гуэдзэк1э зэджэр? Подлежащэ псэлъэуха гуэдзэк1э зэджэр хэт къыджи1эфын?

2.Егъ: Адэк1э хэт сигу къигъэк1ыжын псалъэуха зэхэлъ- зэгъусэ, зъхэлъ-зэпхак1э зэджэр? Текстым къыхэдгъуэтэнщ апхуэдэ псалъэуха хэтым.

3.Егъэдж: - 3,5-нэ псалъэухахэм нагъыщэ гъэувын,комментировать щ1ыурэ.

Едж: - мы псалъэухахэр псалъэ занщ1эрэ авторым и псалъэу зэхэтщ. Нагъыщэхэр мыпхуэдэу догъэув:

4.Егъэдж: Ет1ууанэ псалъэухам къыхыдох зы псалъэ п.п яхузэф1эк1хэм-псалъэр зэрызэхэтк1э хэт зэпкърихын

5.Егъэдж: - Псалъэуха 7-нэм синоним зэхуэхъу псалъэхэр къэвгъуэт.

Едж: - Иугъуейуэ – зэхуихьэсауэ.

Егъ: Обстоятельствэ псалъэуха гуэдзэхэмк1э хэзышэ псалъэ яже1эн.

Доскам ит упщ1эхэмк1э псалъэуха зэхегъэлъхьауэ гу лъегъэтэн, къегъэпщытэжын обстоятельствэхэр гуп-гупу зэригуэшыр.

Упщ1эхэр: Дапщэш? Дэнэ? Дэнэ деж? Сыт пщ1ондэ? Сыт щыгъуэ?

Егъ: Зэпкъырытха щапхъэхэм ипкъ итк1э хэт къыджи1эн щ1ып1э, зэман обстоятельствэк1э зэджэр?

Егъэдж: - 7, 13- нэ псалъэухахэр сытк1э техуэрэ ищхьэк1э къэтхьа щапхъэхэм? Сытк1э зэщхьэщык1рэ?

Егъэдж: - Зэпкърытха щапхъэхэм ипкъ итк1э, хэт къызжи1эн щ1ып1э, зэман обстоятельствэ гуэдзэк1э зэджэр?

Едж: - Определенэр же1эр.

Тхылъымк1э правилэхэм къегъэджэн.

Лэжьыгъэ 51 жьэры1уатэу егъэщ1ын.

а)я пащхьэм къилъ карточкэхэм къыхэгъуэтэн ик1и тетрадым итхэн обстоятельствэ гуэдзэхэр зыхэт псалъэухуахэр

б) нагъыщэр пэжу здэгъува бжыгъэхэр къэгъэлъэгъуэн

Зэрыжа1ащи (1) узэджауэ (2) узыхущ1егъуэж тхылъ щы1экъым (3) дэтхэнэми (4) зыгуэр къыхыбох.

1) 1,2 2) 1,2,3, 3) 1,2,3,4, 4) 1,3,

Едж: - Пэжыр 1,3-ращ. Япэ запятойр вводнэ псалъэхэм я ужьк1э догъэув. Ещанэм деж псалъэуха зэхэлъ-зэгъусэр зэпэщ1эдох.

В) Мы псалъэуха дыдэм хьэрфхэмрэ макъхэмрэ щызэтемыхуэ псалъэхэр къыдогъэлъагъуэ

Едж: - узэджауэ, узыхущ1егъуэж.

Сыт нобэ урокым гъэщ1эгъуэну къэтщ1ар?

Сытк1э къыщхьэщык1рэ обстоятельственнэ псалъэуха гуэдзэр адрей псалъэухахэм?

Псалъэуха зэхэлъ-зэпхамрэ зэхэлъ-зэгъусэмрэ сытк1э зэщхьэщык1рэ? Дауэ зэхэдгъэк1ыфыну?

Унэ лэжьыгъэр етын

$13-м ит правилэхэр зэгъэщ1эн.

Урок: Кабардинская литература.Тип урока: Подготовка к сочинению.

Цель урока: Активизация учебной и творческой деятельности учащихся средствами литературы, народного фольклора музыки, искусства, обеспечение обще культурного и музыкального развития путем постижения народных традиций.

ВложениеРазмер
plan_konspekt_poema_madina.docx 227.16 КБ

Предварительный просмотр:

МКОУ " ООШ №4 Г.П.Терек" адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджак1уэ Мамий Альбинэ.

Учитель:Мамиева Альбина Артуровна.

Урок: Кабардинская литература.

Дата проведения: 06.02.2015год.

Место проведения: МКОУ ООШ №4 ГП Терек, 9класс.

Тип урока: Подготовка к сочинению.

Цель урока: Активизация учебной и творческой деятельности учащихся средствами литературы, народного фольклора музыки, искусства, обеспечение обще культурного и музыкального развития путем постижения народных традиций.

Задачи:

2. Развитие эстетического вкуса учащихся. Способствовать развитию интеллектуальных умений и навыков, диалектического мышления, памяти.

3. Способствовать мыслить, осознавать и доказывать мнение, не забывая своих традиций, воспитывать любовь к искусству горцев, музыке, к родной литературе, к народной музыке. Выбор структуры урока был сделан соответственно типу урока.

Этапы урока

2. Этап проверки домашнего задания.

3. Подготовка учащихся к работе на основном этапе.

4. Основной этап.

6. Подведение итогов.

На уроке использованы следующие методы обучения: поисковые, исследовательские. Методы контроля: устные, письменные, групповые, индивидуальные.

Всю работу на уроке я спланировала, учитывая психологические и возрастные особенности класса и рекомендации психолога школы.

На следующем этапе учащиеся провели поисково-исследовательскую работу. Продемонстрировали любовь к музыке, к искусству, к литературе, к обычаям и традициям адыгского народа. Содержание урока способствует всестороннему развитию личности.

Мурадыр: 1. Адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэныр Мадинэ и образым къызэрыхэщыр.

2. Пасэ зэманым псэуа адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ нобэрей адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ зэгъэпщэн. 3.Еджак1уэхэм я гупсысэр тэмэму зык1элъахьыфу гъэсэным елэжьын.

Ц1ыхубзыр гъащ1эм и дыгъэщ, ц1ыхубзыр дунейм и мазэщ.

I.Урокымхуэгъэхьэзырын

Егъ.:Фи махуэ ф1ыуэ!

Егъ.:Мы фызэдэ1уа произведенэм хэт щыгъуазэ? Сыт хуэдэ оперэм щыщ мы пычыгъуэр? Сыт хуэдэ художественнэ тхыгъэм тращ1ык1ыжа мы тхыгъэр?

Eгъ.:Хэт ар зыгъэзащ1эр?

5-нэ слайдыр къэгъэлъэгъуэн.

Къэхутэныгъэ лэжьыгъэ. Презентацэ еджак1уэхэм ящ1ын.

Бэгъэтыжь Светэ- уэрэджы1ак1уэ 1эзэщ. Къэбэрдей - Балъкъэрым и щ1ыхь зи1э уэрэджы1ак1уэщ.

Егъ.: Сыт хуэдэ гупсысэхэр къытхуигъэушрэ мы пычыгъуэм дыщеда1уэк1э?

Егъ.: Гук1э зэхэфщ1ауэ п1эрэ поэмэм и пычыгъуэмрэ макъамэм и зэпыщ1эныгъэмрэ?

3-4 слайдхэр къэгъэлъэгъуэн. Къэхутэныгъэ лэжьыгъэ. Еджак1уэхэм презентацэ ящ1ын.

Къардэн Хьэсэн къэгъэлъэгъуэн. Къардэн Хьэсэн Къэбэрдей-Балъкъэрым и композитор ц1эры1уэщ. Ар февралым и т1ощ1рэ щым Шэджэм езанэкъуажэм 1923 гъэм къыщалъхуащ. Ленинград дэт консерваториер къиухащ. Къэбэрдей-Балъкъэрым и гимнырзыхилъхьащ.

Егъ.: Щоджэнц1ык1у Алий и ц1эр зезыхьэ театрым щагъэувауэ щытащ спектакл.Феплъамэ,хэтсымэ л1ыхъужь нэхъыщхьэхэм я ролхэр зыгъэзэщ1ар? Фц1ыхуу п1эрэт ахэр?

Едж.:Мадинэ и ролыр игъэзэщ1ащ Бэгъэтыжь Светэ.Заур и ролыр игъэзэщ1ащ Жылокъуэ Мухьэмэдин.

Егъ.:Сыт хуэдэ хьэл-щэнхэр къыхэщрэ мы тхыгъэми?

Едж.: Ц1ыхубзым хьэм хуэдэу зэрыхущытар, пщ1э зэримы1ар.

Егъ.:Адыгэ ц1ыхубзым и образ зэмыл1эужьыгъуэхэр къыщызэригъэпэщащ Щоджэнц1ык1у Алий ди литературэм. Дэ ди къалэнщ абы итха тхыгъэхэм щыгъуазэ зытщ1ыну, абыхэм пщ1э яхуэтщ1ыну. Абы къыхэк1ыуи урокым дэ нобэ къыщызэдгъэпэщащ Щоджэнц1ык1у Алилй и тхыгъэхэм теухуа тхылъ (выставкэ). Мыбы фэ щыгъуазэ щызыхуэфщ1ыфынущ тхак1уэм и гъащ1э гъуэгуанэм, абы итха тхыгъэхэр зытеухуа 1уэхугъуэхэм. Гъащ1эм и дахагъэр зыхэфщ1эфу фыхуэзыгъэсэн куэди къыхэфхынущ.

Егъ.:Щоджэнц1ык1у Алий Мадинэ и образыр телыджэу къигъэлъэгъуащ. Унэм щывгъэхьэзыра Мадинэ и сурэтхэм фытхутепсэлъыхь.

II.Унэ лэжьыгъэр

Едж. сурэтхэм топсэлъыхь. Мы сурэтым сэ къыщызгъэлъэгъуащ адыгэ ц1ыхубзым и дахагъэр, и къабзагъэр.

Едж.:Мадинэ1эсэщ, сабырщ, хьэл-щэндахэ хэлъщ.

Егъ.:Хъарзынэу фи сурэтхэм фытхутепсэлъыхьащ.

Егъ.: Искусствэри, живописри, литературэри- ахэр псори ц1ыхум игупсысэр къызэра1уатэ 1эмалщ. Ди Хэкумсурэтыщ1 1эзэ куэд исщ. Абыхэм ятеухуа фэ вгъэхьэзыра лэжьыгъэхэмфыкъытхуеджэ.

Ет1уанэ гупым я къэхутэныгъэ лэжьыгъэ. Презентацэ.

Сурэтыщ1 К1ыщ Мухьэдин тепсэлъыхьын. К1ыщ Мухьэдин сурэтыщ1 1эзэщ. Абы и лэжьыгъэхэр дуней псом щыц1эры1уэщ. Ар Шэджэм къуажэм 1939 гъэм къыщалъхуащ. Ленинград дэт университетыр къиухащ. 1973 гъэм тхак1уэхэм я союзым хагъэ хьащ. Абы Мадинэ и сурэтыр ищ1ащ.

Егъ.: Аращи, гуры1уэгъуэ хъуауэ къыщ1эк1ынщ Щоджэнц1ык1у Алийи поэмэм и темэ нэхъыщхьэр.Мурадыр.

1. Адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнырМадинэ и образым къызэрыхэщыр.

2. Пасэ зэманым псэу аадыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ нобэрей ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ зэгъэпщэн.

3. Еджак1уэхэм я гупсысэр тэмэму зык1элъахьыфу гъэсэным елэжьын.

III. Урокым и 1ыхьэ нэхъыщхьэм хуэгъэхьэзырын

9-слайд къэгъэлъэгъуэн. Зэрызэпкърах упщ1эхэр.

1. Адыгэ ц1ыхубзыр хэт и образымк1э поэмэм къыщыгъэлъэгъуа ик1и сыт хуэдэу къэгъэлъэгъуа?

2. Адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэн удэзыхьэхыу Мадинэ хэлъыр сыт?

3. Мадинэ насыпыф1э хъуным хэт сымэ зэран къыхуэхъуар?

4. Гъащ1эм щек1уэк1 залымыгъэм хуэдэ 1эмалхэмк1э пэуврэМадинэ?

5.Сыт абы хузэф1эк1ар?

6. Мадинэ и образыр сыт щ1элъап1эр?

Егъ: Дауэ иухрэ поэмэр?

Едж:Мадинэ Пылыжь Джэрий док1уэ. Ар насыпыншэмэхъу. И къуэ закъуэр ц1ыхубз уэчыл хъуну щогугъу. Мадинэ апхуэдэ гъащ1эмк1э арэзыкъым. Ар зэныкъуэкъужурэ сымаджэ мэхъури мал1э.

Егъ:Мадинэ зыхэпсэук1а зэманыр игъащ1эм сытк1э зэранхуъхъуа?

Едж: Вывод. Феодализмэр трахыжа щхьэк1э къэмынэу, а зэманым псори зи 1эмыщ1э илъу щытахэр мылъку зыбгъэдэлъхэмрэ къулейхэмрэт.

Егъ: Пасэ зэманым псэуа адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэным рэнобэрей ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ зэщхьу п1эрэ? Зэдывгъапщэт. Едж:Ди зэманым ц1ыхубзыр щхьэхуит хъуащ, я пcэук1эри нэхътынш хъуащ.

Мы нобэрей псалъэмакъым сыхыхьэн ипэ къихуэу сэ куэдрэ сыгупсысащ. Япэрауэ сэ апхуэдэу гъашДэ гъуэгуанэ ин къэзгъэшДакъым хабзэм апхуэдэу куууэ сытепсэлъыхьыну. Ауэ апхуэдэу щыт пэтми, къызгуры1уэ мащ1эмк1э мы псалъэмакъым къыхыхьэ дэтхэнэ зыми садэгуэшэну си гуапэщ.

Ди лъэпкъым ижь-ижьыж лъандэрэ зэрихьэ хабзэмк1э ц1эры1уэу щытащ. Ик1и а хабзэ дахэмрэ нэмысымрэ къыщежьэр адыгэ унагъуэрщ. Нэхъыжьыф1 зырыс дэтхэнэ унагъуэ узыншэми и щ1эблэр щ1еп1ык1 нэхъыжьхэм къыхуагъэна а ф1ыгъуэшхуэм-лъэпкъ хабзэм. Ц1ыхур дунейм къытохьэри ток1ыж, ауэ абы къыф1ащу псэуху зэрихьа и ц1эр къонэ. Апхуэдэщ лъэпкъри и ц1эр игьэпэжу къэгъуэгурык1уэмэ, и хабзэм хуэпэжын хуейщ - ар налкъутнэлмэсу шДэблэ къыщ1эхъуэм хуихъумэфын хуейщ.Ик1и ар къэзыухъуреихь псоми да1ыгъын хуейщ.

Пэжщ, зэманым зэхъуэк1ыныгъэ гуэрхэр егъуэт, ауэ зэманым сытхуэдэ зэхъуэк1ыныгъэ имыгъуэтами, укъызыхэк1а лъэпкъыр пшДэжу, укъэзылъхуа адэ-анэм уахуэфащэу , сэ зэманым сыдок1у жып1эу нэхъ лейуэ зумыш,1у дунейм утетын хуейщ. Дэтхэнэ ц1ыхури щылъагъуэгъуаф1эр и хабзэм щытетым дежщ.

Ди хабзэхэм утепсэлъыхьын щ1эбдза нэужь, куэд къэпт1эщ1ыфынущ зэхъуэк1ыныгъэ дызыхуэмейхэр и1эу. Псалъэм папщ1э иджыри к1эщ1у игугъу сщ1ынщ ди адыгэ хъыджэбзхэм. Сэ гу лъызотэ ди литературам къыхэщыж образхэм еплъытмэ, абыхэми зэрызахъуэжар. Я хьэл-щэнк1и я зьйыгъыкЪкХи, я зыхуэпэк1эк1и ар абыхэм ещхьыжкъым. Сэ сыкъеджауэ щытащяпэм пщащэхэмрэ щауэхэмрэ зэрызэхуэзэу,зэрызэдэгушы1эу къек1уэк1ыу щыта хабзэхэм.

Сочинение Темирова Темирлана,

Пшеунова Т. А

Назначение платежа: Пожертвование на лечение (фамилия и имя ребенка). НДС не облагается.

Основные способы перевода пожертвований в Русфонд

1.Через банк

2. Через терминал QIWI (КИВИ)

3. Через банковскую карту

4. Другие способы

17.09.2014 Пять социальных проектов незрячего, но смотрящего далеко вперед Алексея Фитисова
Алексей Фитисов помогает людям с ограниченными возможностями здоровья найти себя в жизни. Несмотря на то, что сам является инвалидом по зрению I группы, ведёт весьма активный образ жизни.

12.09.2014 “Общество книголюбов Кабардино-Балкарии” живо, благодаря общественникам
Где найти Общество книголюбов в Нальчике – знают многие. Наш адрес не изменился, хотя мы уже давно живём при другом социальном строе, можно сказать, в другой стране.

Читайте также: