Ц1ыхум и ц1эр езым зыф1ещыж сочинение описание

Обновлено: 18.05.2024

Ди тхак1уэшхуэм зэрыжи1ащи,ц1ыхум пщ1э и1эн хуейщ зэрыц1ыху къудейм папщ1э.Ауэ,ди жагъуэ зэрыхъунщи,пщ1э,нэмыс,гущ1эгъу,гулъытэ псалъэхэм къарык1ым щыгъуазэу куэдыр дыщыткъым.Ар жагъуэщ!Т1эунейрэ жагъуэщ ди нэхъыжьым жьант1эр т1ысып1э щыхуэдмыщ1ым деж.Къуажэм ухуей-ухуэмейми хабзэр нэхъ щызэте1ыгъауэ щытщ.Ауэ къалэшхуэхэм хабзэм имызакъуэу гущ1эгъури щымащ1эщ.Ар махуэ къэмынэу солъагъу.Абы си гур егъэуз. Тыкуэным сыщ1ыхьат сызыхуей къэсщэхуну.Ц1ыхур 1увт.Махуэ псом лэжьа дэтхэнэми и унагъуэм зыгуэр зэрихьыным хущ1экъурт.Уасэ тып1эм псори дыщытт,ди чэзум дежьэрт.Абы хэту си нэхэр теплъызащ зи зек1уэк1эр хьэлъэ,ныбжьышхуэ зи1э нанэ гуэрым.Ар пэшышхуэм къыщ1ыхьащи,зеплъыхь.И узыншагъэк1и зэрымыщ1агъуэми на1уэ занщ1эу уохъу.Тыкуэным щ1эт дэтхэнэми зыхуегъазэ,зыгуэрк1э йоупщ1,ауэ зыми псалъит1 лейуэ жи1эну хуейкъым.Щымыхъуххэм нанэр тыкуэнтетым бгъэдыхьащ.Ар мэлъа1уэ щ1акхъуэ къыратыну,сом бжыгъэри еший.Арщхьэк1э тыкуэнтетыр жьэхогуабжьэ,лъэныкъуэ зыригъэзынуи къыжре1э.Нанэр мэлъа1уэ и псалъэ къару зыщ1эмылъхьэми я къэ1ук1эри нэхъ махэ сщохъу.Тыкуэнтетыр мэдыхьэшх абы зыри зэрызэхимыхым папщ1э,абдеж щытхэри къыпогуф1ык1.Схуэшэчакъым!Сыбгъэдыхьэри тыкуэнтетым сыщ1эгубжьащ,тыкуэныр зыхъумэу ауэ къыщыт щ1алэми псалъэ зыбжани лъызгъэсащ.Нанэ тхьэмыщк1эм сыбгъэдыхьэри зыхуеймк1э сеупщ1ащ.Жыхуи1а щ1акхъуэри къыхуэсщэхуащ 1эф1 гуэрхэри дыщ1ызгъури.Ар зык1э гуф1ащи,пхужы1энкъым.Тхьэмыщк1эм и тхьэк1умэхэми ф1ыуэ зэхахтэкъым.Здэк1уэжынум нэси сшэжащ нанэр.Сыкъыщыбгъэдэк1ыжым къысхуишия сомыр дауэ къе1ысхынт абы!Иджык1э щ1эх-щ1эхыурэ нанэр слъагъумэ зыгуэрхэр къыхузощэху.Ари тщ1а,длэжьа гуэныхь гуэрым пэувынщ. Къестхэк1ам хуэдэ гущ1ыхьэ куэд солъагъу.Къызгуро1уэ гъащ1эм ф1ыри 1ейри зэрытетыр.Ауэ гущ1эгъу,гулъытэ тщ1ымэ нэхъыф1у къысщохъу.Сыт и уасэ зыгуэрым сэбэп ухуэхъуауэ абы и нэхэр щыгуф1эм деж?!Уасэншэщ!Ф1ыри 1ейри зы бжыхь к1апэм тесщ.Ауэ гур хэзыгъахъуэ,псэр зыгъэтынш ф1ыр ц1ыхухэм тыгъэу ептыфрэ нэм нэпс къыщ1емык1уэн 1уэхугъуэрэ блэжьмэ нэхъыф1щ.Хъунумэ,ц1ыхухэм зэхуэдвгъэщ1 пщ1э,нэмыс,зедвгъахьэ хабзэ,дэтхэнэри ди гулъытэм щыдвмыгъэгъащ1э! Махуэл1 Беслъэн.

Упсэу,узыншагъэ тхьэм къуит,сыноупщ1ыну сыхуейт,Махуэл1 Заур хъыбар зыри и1экъэ,ар 96 гъэм к1уэдауэ щытащ,нэгъэсауэ ц1ыхут,и адэр Т1алэт,и ет1ыуанэ щхьэгъусэм зэреджэр Рает, Малкэ щыщт. Сэ абы шыпхъу сищ1ауэ щытащ. Адыгэ пэсэрей джэгук1эхэр зэхуихьэсыжу щытащ,Абхазием щы1ахэм ящыщщ

Нажмите, чтобы узнать подробности

Данная презентация может использоваться на уроках кабардинской литературы.

Махуэр бзыгъэщи, 1умылым игъэбыда пыпхъуащхьэхэр зык1и укъэзымыгъэхуабэ дыгъэм полыд.

Махуэр бзыгъэщи, 1умылым игъэбыда пыпхъуащхьэхэр зык1и укъэзымыгъэхуабэ дыгъэм полыд.

Япэ 1уэхутхьэбзэ.

Автобусым и гъуэгу хегъэщ1. Жыгхэр нартыху гъэп1энк1ам ещхьу къэт1эп1ащ.

Автобусым и гъуэгу хегъэщ1. Жыгхэр нартыху гъэп1энк1ам ещхьу къэт1эп1ащ.

Кхъы1э , сыздэфшэ пщэдей. И зо, сыздэфшэн?

  • Кхъы1э , сыздэфшэ пщэдей. И зо, сыздэфшэн?


Унэм сыщ1охьэжри шырыкъу щтар зыщызогъэху. Сот1ысэхри си лъакъуит1ыр хьэку джабэ пщтырым к1эрызогъэувэ…

Унэм сыщ1охьэжри шырыкъу щтар зыщызогъэху. Сот1ысэхри си лъакъуит1ыр хьэку джабэ пщтырым к1эрызогъэувэ…

Мы нобэрей псалъэмакъым сыхыхьэн ипэ къихуэу сэ куэдрэ сыгупсысащ. Япэрауэ сэ апхуэдэу гъашДэ гъуэгуанэ ин къэзгъэшДакъым хабзэм апхуэдэу куууэ сытепсэлъыхьыну. Ауэ апхуэдэу щыт пэтми, къызгуры1уэ мащ1эмк1э мы псалъэмакъым къыхыхьэ дэтхэнэ зыми садэгуэшэну си гуапэщ.

Ди лъэпкъым ижь-ижьыж лъандэрэ зэрихьэ хабзэмк1э ц1эры1уэу щытащ. Ик1и а хабзэ дахэмрэ нэмысымрэ къыщежьэр адыгэ унагъуэрщ. Нэхъыжьыф1 зырыс дэтхэнэ унагъуэ узыншэми и щ1эблэр щ1еп1ык1 нэхъыжьхэм къыхуагъэна а ф1ыгъуэшхуэм-лъэпкъ хабзэм. Ц1ыхур дунейм къытохьэри ток1ыж, ауэ абы къыф1ащу псэуху зэрихьа и ц1эр къонэ. Апхуэдэщ лъэпкъри и ц1эр игьэпэжу къэгъуэгурык1уэмэ, и хабзэм хуэпэжын хуейщ - ар налкъутнэлмэсу шДэблэ къыщ1эхъуэм хуихъумэфын хуейщ.Ик1и ар къэзыухъуреихь псоми да1ыгъын хуейщ.

Пэжщ, зэманым зэхъуэк1ыныгъэ гуэрхэр егъуэт, ауэ зэманым сытхуэдэ зэхъуэк1ыныгъэ имыгъуэтами, укъызыхэк1а лъэпкъыр пшДэжу, укъэзылъхуа адэ-анэм уахуэфащэу , сэ зэманым сыдок1у жып1эу нэхъ лейуэ зумыш,1у дунейм утетын хуейщ. Дэтхэнэ ц1ыхури щылъагъуэгъуаф1эр и хабзэм щытетым дежщ.

Ди хабзэхэм утепсэлъыхьын щ1эбдза нэужь, куэд къэпт1эщ1ыфынущ зэхъуэк1ыныгъэ дызыхуэмейхэр и1эу. Псалъэм папщ1э иджыри к1эщ1у игугъу сщ1ынщ ди адыгэ хъыджэбзхэм. Сэ гу лъызотэ ди литературам къыхэщыж образхэм еплъытмэ, абыхэми зэрызахъуэжар. Я хьэл-щэнк1и я зьйыгъыкЪкХи, я зыхуэпэк1эк1и ар абыхэм ещхьыжкъым. Сэ сыкъеджауэ щытащяпэм пщащэхэмрэ щауэхэмрэ зэрызэхуэзэу,зэрызэдэгушы1эу къек1уэк1ыу щыта хабзэхэм.

Сочинение Темирова Темирлана,

Пшеунова Т. А

Назначение платежа: Пожертвование на лечение (фамилия и имя ребенка). НДС не облагается.

Основные способы перевода пожертвований в Русфонд

1.Через банк

2. Через терминал QIWI (КИВИ)

3. Через банковскую карту

4. Другие способы

17.09.2014 Пять социальных проектов незрячего, но смотрящего далеко вперед Алексея Фитисова
Алексей Фитисов помогает людям с ограниченными возможностями здоровья найти себя в жизни. Несмотря на то, что сам является инвалидом по зрению I группы, ведёт весьма активный образ жизни.

12.09.2014 “Общество книголюбов Кабардино-Балкарии” живо, благодаря общественникам
Где найти Общество книголюбов в Нальчике – знают многие. Наш адрес не изменился, хотя мы уже давно живём при другом социальном строе, можно сказать, в другой стране.

1) Хабзэм теухуауэ ебгъуанэ - епщ1анэ классым щ1эс ц1ык1ухэм я щ1эныгъэр здынэсыр къэпщытэжын.

2) Еджак1ухэм лъэпкъым и 1уэры1уатэр ф1ыуэ егъэлъагъун.

3) Адыгэ лъэпкъым и щэн-хьэл дахэхэм щапхъэ къытрахыфу гъэсэн.

4) Адыгэхэм я псэук1ар, ик1и щек1уэк1ар зэрытхъумэн хуейм къыхуеджэн.

Еджак1уэхэм я къэлэн нэхъыщхьэхэр:

- ебгъуанэ - епщ1анэ классым щ1эс еджак1уэхэм хабзэмк1э я щ1эныгъэр здынэсыр къэхутэн;

- хабзэм щыщ 1уэхугъуэ нэхъыщхьэхэр еджак1уэ нэхъыщ1эхэм зэращ1эр сэтей къэщ1ын.

Зыхуэгъэза сабийхэм я ныбжьыр: илъэс 14-15

ВложениеРазмер
ГЪЭСЭНЫГЪЭМ И СЫХЬЭТ 77.5 КБ

Предварительный просмотр:

КIэдэкIуей Ларисэ Умар и пхъур

Россием и лIыхъужь цIэр зезыхьэ ПсэукIэ-Дахэ курыт еджапIэм и егъэджакIуэ

Гъэсэныгъэм и сыхьэт

1) Хабзэм теухуауэ ебгъуанэ - епщ1анэ классым щ1эс ц1ык1ухэм я щ1эныгъэр здынэсыр къэпщытэжын.

2) Еджак1ухэм лъэпкъым и 1уэры1уатэр ф1ыуэ егъэлъагъун.

3) Адыгэ лъэпкъым и щэн-хьэл дахэхэм щапхъэ къытрахыфу гъэсэн.

4) Адыгэхэм я псэук1ар, ик1и щек1уэк1ар зэрытхъумэн хуейм къыхуеджэн.

Еджак1уэхэм я къэлэн нэхъыщхьэхэр:

- ебгъуанэ - епщ1анэ классым щ1эс еджак1уэхэм хабзэмк1э я щ1эныгъэр здынэсыр къэхутэн;

- хабзэм щыщ 1уэхугъуэ нэхъыщхьэхэр еджак1уэ нэхъыщ1эхэм зэращ1эр сэтей къэщ1ын.

Зыхуэгъэза сабийхэм я ныбжьыр : илъэс 14-15

Зыхуэныкъуэну нэрылъагъу пособиехэр:

Сыт адыгэ хабзэр зищ1ысыр т1э? Адыгэ хабзэр – ар ц1ыхубэм, Кавказым ис адыгэхэм я дуней тетык1эщ. Адыгэ хабзэм ц1ыхум и хьэл-щэным зрегъэужь, нэмыс пхэлъу, нэхъыжьи, нэхъыщ1и пщ1э хуэпщ1у, укъыщалъхуа Хэкур пхъумэжу дунейм утетынырщ къигъэувыр. Гъэсэныгъэ ущииныгъэм теухуауэ икъук1э мыхьэнэшхуэ и1эщ адыгэ хабзэм. Адыгэхэр къэзымыц1ыху мы дунейм теттэкъым, сыт щхьэк1э жып1эмэ, абыхэм я дуней тетык1эр, я хьэл-щэнхэр, я нэмысыр нэхъ лъагэт. Ди жагъуэ зэрыхъущи, нобэ адыгэу мы ди щ1ып1эм щыпсэур мащ1эщ. Нобэ дэ вжет1эну, къывэдгъэщ1эжыну дыхуейт адыгэхэр дызэрыхъу бжыгъэр.

Ахэр къывжи1энщ ди еджак1уэ ныбжьыщ1э, 10-нэ классым щеджэ Ламкъуэ Мадинэ

Тыркум – 2,5%, Сирием – 3,2%, Иорданием – 2,7% - к1э хэхъуащ. 1980 гъ. къык1элъык1уэ илъэс 15-м кръриубыдэу Иорданиемрэ Тыркумрэ щыпсэухэм хэхъуэшхуэ зэра1эр къэплъытэмэ, илъэс къэс бжыгъэр процент 1,5% - к1э дэк1уеящ. Абы ипкъ итк1э дыщыуэну къыщ1эк1ынкъым, иджыпсту Тыркум, Иорданием, Сирием щыпсэу адыгэхэр мелуан 4,5-м нэблагъэу зэрыщытыр.

Адыгэр нэгъуэщ1 лъэпкъыу мин зыбжанэ щы1эхэщ Восток Гъунэгъумрэ Африкэ Ищхъэрэмрэ хыхьэ къэралыгъуэхэу Иракым, Ираным, Сауд Хьэрыпым, Мысырым, Ливием, Туникым; Европэ къэралхэм, США-и, Канадэ, Германие, Австарлие, к1эщ1у жып1эмэ адыгэхэр зэрымыс къэрал къэгъуэтыгъуейщ. Зэрыфлъагъущи, Кавказым ик1ауэ нэгъуэщ1 къэралхэм щыпсэухэм я бжыгъэр мелуан 5-м зэрыф1эк1ым шэч хэлъкъым.

Зэрыфлъагъущи, Мадинэ къывжи1ахэр дэтхэнэ зыми фи гуапэ хъуащ, сыт щхьэк1э жып1эмэ, адыгэхэр иджыри допсэу, долажьэ, хабзэр дохъумэ, ик1и псом нэхърэ нэхъ гуапэу адыгэхэр ноби дымащ1экъым, бжыгъэр зэрыхъур иджыри тэмэму зэхэгъэк1а хъуакъым. Къык1элъык1уэу, дэ федгъэдэ1уэну дыхуейт адыгэхэм сыт щыгъуи псалъэ пэжхэр гъэсэныгъэ-ущииныгъэм ехьэл1ауэ къагъэсэбэпыр.

3. Сэ нобэ фезгъэдэ1уэну сыхуейт, ц1ыхум и Дуней еплъык1эр къэзыгъэлъагъуэ псалъэжьхэм:

4. Сэ фезгъэдэ1уэнщ, хабзэм, ушииныгъэм, гъэсэныгъэм, щ1эныгъэм епха псалъэжьхэм:

Сэ фезгъэдэ1уэну сыхуейщ, тхыдэм, зауэм, мамырыгъэм, адэ хэкур ф1ыуэ лъэгъуным теухуауэ псалъэжьхэм:

Феда1уэ лэжьыгъэм епха псалъэжьхэм

Зэрыфлъагъущи, адыгэ псалъэжьхэр сыт хуэдэ 1энат1эми ехьэл1ащ абы къегъэлагъуэ псалъэжьхэм ц1ыхум и хьэл-щэным зызэригъэужьыр.

Мыдэк1э федгъэдэ1уэнщ, адыгэ уэрэдыжь.

Адыгэхэм уэрэд куэд я1эщ, псалъэжьхэм хуэдэуи зэщхьэщок1: историческэ, лирическэ, сабий, социальнэ уэрэдхэу.

Мы уэрэдыр л1ыхъужь уэрэдщ, Мурат л1ыхъужьыгъэ зэрихьар къегъэлагъуэ:

Уэзы Муратк1э зэджэри,

Щ1алэ ф1ыц1э къуэгъукъэ 0 I I I

Шы гъурым тесри Маржэ!

Гъусэ пхуэхъунк1э 0 I I I

Уи шыпэ хужьри ой Маржэ!

Зэрыпхэщ1ыбгъуэ 0 I I I

Гумкъалэ губгъуэми ой Маржэ!

Мурат щозауэр ой.

Зыныбжьэгъу щ1алэхэр ой Маржэ!

Щ1алэр къахуэщтэми ой Маржэ!

Мурат къащтэнкъым 00

Уэ мэкъумэшыщ1эхэм ой Маржэ

Выр щ1огъэщ1этыр 00

Уэ уи жэгъуэгъухэри ой Маржэ!

Жейми къыхоск1э о1.

зыгъэзащ1эр еджап1эм и къафак1уэ гупщ.

Адыгэ тхыдэм къытхуе1уэтэжыр

Адыгэ лъэпкъым я псэук1ар,

Адыгэ хабзэр, я нэмыс пэжыр

Гуф1эгъуи, гуауи зэда1ыгъыфу,

Лъэпкъыр зыжылэу зэхэтыфащ,

Бий къатеуами, адыгэ лъэпкъыр

Нобэ зэманым зэридзэк1ауэ

Адыгэ тхыдэм дыхегъэплъэж

Адыгэ хабзэр дэ къэтщтэжауэ

Тхьэм дигъэлъагъуи дигъэ1уэтэж.

Нобэ, дэ усэ зыбжанэ федгъэдэ1уэнущ. Иджыпсту зэхэфха усэр Къуийц1ык1у Жэнтыгъуэн ейщ. Мыбы и усэм къытхуе1уэтыж адыгэхэм я псэук1ар, ик1и щек1уэк1ар зэрытхъумэн хуейм дыхуреджэ.

Иджыпсту сценкэ к1эщ1 ц1ык1у федгъэплъынщ. Зыгъэзащ1эхэр К1эдэк1уей Умар 10кл., Шорэ Хьэсин 11 кл.

- Ладно, ладно, хъэрэшо, зы псалъэ вжес1энщ.

- Пэжалыстэ, тхьэмадэ, сэ пагэу си жизым зы минути сыщытакъым.

- Тем более мы ресторанри адыгэ семьям хуэдэщ. А семьям уису, адыгэ блюдэ пшхыуэ къыбдалъхуа уи языкымк1э эы тост къыщыпхуэмы1этынум и деж, я дикэ извиняюсь, уи родым ухуэмыфэщэжу аращ. Аракъэ?

- Тем не менее, как ни странно, дэ постояннэу дыщрохьэл1э виступленэ куэд, я разговорым и формэк1и и содержанэк1и тхьэк1умэр ягъэвуу, нервыр къызэщ1агъэхъаеу. Слуши, что трудного уи языкк1э упсэлъэжыну?

- Уей, пэжым, дегъафи абы нэхърэ.

- Хьэжмысост, иджьыри зы словэ жып1эмэ, клянусь, къевгъэжьауэ жыс1э тостыр, запрэстэу щызмыгъэтыжым. Нэхъыжьхэм уваженнэ хум1эн хуейщ.

Итак, док1уэр дальши. Дэ ди хьэщ1эщ ди литературэм и гъуэгур зыукъуэдия л1ы приятнэ гуп. Нт1э, я гъугур гладкэ фи гугъэа анэдэлъхубзэм и 1уэхумк1э? как бы не так. Тысич бжыгъэк1э пример къыфхуэтхьыфынущ ухуейм.

- Кумбыгъэ жып1а? Уей сытк1э еджэ узыхуей аркъэр урефэ мэхъу.

- Уей попиткэ не убыткэ жыс1эри Цушкэ и школыр къэзухын си гугъати убыткэм сык1уащ.

Щи-шэ, си разговорым короче зезгъэщ1ын, ауэ ни дай боху, тхьэм дыщихъумэ апхуэдэ сорняк ди языкым къыхыхьэным. Слуши, Хьэжмысост зы слова жыс1эжын загруглят сщ1ынущ си тостыр, хъунумэ зы минут къытпэплъэжыф.

- Хъунщ, уи къэвэбжэр зэхуэщ1 иджы.

- Терпении уи1эжкъым слуши. Каждэм и дежк1и яснэщ. Адэк1э зы словэ жыс1эн я ни я! Мо Хьэжмысостыжьым кончать ирещ1 си тостыр. Си гъащ1эм зэ анэдэлъхубзэк1э тост произносит сщ1ынщ жыс1эри желанэ сщ1ати, совести, уважении, терпении и1эжкъым, слуши мыбы.

Будь здоров Хъэжмысост. Все.

- Зэ къэувы1э, мыбы иджыри къинащ е е е…

Зэрыфлъагъущи, си сценкэр зытеухуауэ щытар зи бзэ зымыщ1эж ц1ыхухэм хуэунэт1ащ, ауан ещ1.

Къафак1уэ гупым зы къафэ къащ1.

Мыр зытеухуар адыгэхэр и Хэкум хуимытыжу, щ1ып1э хамэм зэрырашарщ. Усак1уэм къыдгуригъэ1уэну хуейщ зауэ ди нэгу щ1эмык1ыу дыпсэуну.

Адыгэ лъэпкъым и 1эпкълъэпкъ пщык1ут1-
Адыгэ анэм и зэш бын гъуэзэджэ,
Фэ адэжь хэкум вагъуэу фыщылыдт,
Фыкъэзылъагъухэр къывэхъуапсэу зэк1э.
Натхъуэджыр, беслъэнейр, еджэрыкъуейр,
Жанейр, мэхъуэшыр, хьэтыкъуейр, шапсыгъыр,
Ит1анэ абазэхэр, къэбэрдейр,
Адэмей л1акъуэр, к1эмыргуейр, бжьэдыгъур.
Кавказым и дахэп1эр фэ фи хэкут,
Щ1ыгулъым я нэхъ бейр фи хьэсэ щ1ап1эт,
Къэрал зэмыщхьхэм къыфхухашу гъуэгу,
Фи тенджыз 1уфэр я1эт кхъухьтедзап1эу.
Иджы фэ дуней псом фыщикъухьащ…
Фэрыншэу нэщхъеялэщ чэщей мэзхэр,
Фэрыншэу, уэгум вагъуэ щипхъыхьар
Мэкъуауэ бадзэу, маф1э нэпц1к1э мэсхэр.
Адыгэ лъэпкъым и лъакъуэ пщык1ут1,
1эпкълъэпкъыу ц1ыхум фэ фхуэдизщи и1эр,
Зыгуэр фыхэщ1у и гур ивмыуд,
Фи псэуныгъэр гурыф1ыгъуэу зи1эм.

зыгъэзащ1эхэр 9,10,11 классым щеджэ еджак1уэхэрщ.

Блэк1ар нэгум къыщ1охьэж

Тырку кхъухьыжьхэм ззэдагъазэу

Тенджыз ф1ыц1эр ягъэгызт

Истэмбылым си лъэпкъ уардэр

Хъурмей жыгхэм щигъэгугът

Адэжь Хэкур зыбгынэжхэм

Жэнэт щ1ып1эу ар къащыхъут.

Теджыз Ф1ыц1э, Теджыз Ф1ыц1э,

Къэхъуа псори уэ плъэгъуащ.

Си лъэпкъ уардэр щагъэк1уэдым

Теджыз Ф1ыц1э, Тенджыз Ф1ыц1э

Уи толъкъунхэр зэуэ лъыщ.

Тенджыз Ф1ыц1э, зи гур ф1ыц1э

Уэ блэк1ам уриуэчылщ.

2. Си гур узу со1уэтэжыр

А махуэжьхэр сыт махуейт.

Сабий хьэдэхэм уалъахъэрт

Кхъухь тедзап1эхэм я дей.

Къыщ1идзауэ маф1э лыгъэр

Адыгэщ1ыр игъэст бийм.

Мыжурэпэм ф1элъу ныпу

Игъэдалъэрт ц1ыху к1эт1ийр

3. Мык1ыжын у1эгъэу си гум,

Телъщ, си лъэпкъ, уэ къыуащ1ар.

Кхъухь жагъуэжьхэр щ1эт1ысык1ыу

Бдзэжьей 1ус узэращ1ар.

Ирец1ыху адыгэ къэск1э

Ирец1ыху ди щ1эблэ къэхъум,

Мащ1э дыдэ дыщ1эхъуар.

20. 1эщ1агъэл1хэм я выставкэ

(6-7 классым щ1эс еджак1уэхэм я лэжьыгъэхэр)

  • вышивка – хэдык1 зэмыл1эужьыгъуэхэр
  • плетение – уагъэ зэ1ущахэр
  • корзина для цветов – чы матэ ц1ык1ухэр

Зэи зыщыдывмыгъэгъупщэ мы псалъэхэр:

Читайте также: