Реферат роль інноваційних процесів у сучасній освіті

Обновлено: 05.07.2024

Постановка проблеми. Удосконалення вищої педагогічної освіти неможливе без системного впровадження інновацій. Динамічні зміни у соціальній сфері, досягнення в науці, техніці та технологіях, зростання обсягу інформації постійно висувають нові вимоги до фахівців різних галузей, що потребує водночас якісної підготовки педагогічних кадрів. Модернізаційні перетворення здійснюються відповідно… Читать ещё >

напрями інноваційних процесів у вищій педагогічній освіті

Вступ. Напрями інноваційних процесів у вищій педагогічній освіті ( реферат , курсовая , диплом , контрольная )

Постановка проблеми. Удосконалення вищої педагогічної освіти неможливе без системного впровадження інновацій. Динамічні зміни у соціальній сфері, досягнення в науці, техніці та технологіях, зростання обсягу інформації постійно висувають нові вимоги до фахівців різних галузей, що потребує водночас якісної підготовки педагогічних кадрів. Модернізаційні перетворення здійснюються відповідно до загальних тенденцій розвитку світових освітніх систем.

Упровадження інновацій в педагогічній освіті вимога часу у швидко змінюваному соціумі. При цьому входження України в світову спільноту, глобалізація не тільки тенденція до єдності, а й до конкуренції. Стратегія зовнішнього виміру освіти має передбачати збагачення європейських традицій і цінностей із одночасним збереженням власних. Освіта і виховання повинні зазнавати змін, ставати іншими,"розуміти" нове соціальне замовлення і забезпечувати його реалізацію. Визначальним аспектом їх розвитку є інноваційність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як зазначає О. Дубасенюк, головною метою запровадження інновацій в педагогічній освіті є необхідність відповідати виклику глобалізаційних трансформацій, екологічних проблем, полікультурних тенденцій. Нові ідеї зосереджено навколо проблем оцінювання якості освіти, формування у педагогів індивідуальної відповідальності за позитивні зміни в освіті, подолання суперечностей між темпами соціально-культурного розвитку школярів та потребами сучасного суспільства, досягнення рівних можливостей у здобутті якісної освіти [4, с. 15].

Проблеми інноваційних процесів в освіті порушують К. Авраменко, В. Беспалько, І. Богданова, Л. Даниленко, І. Дичківська, В. Докучаева [3], О. Дубасенюк [4], Л. Пшенична [9], О. Пометун, та ін.; питання нормативно-правового забезпечення інноваційної освітньої діяльності розглядають Н. Бібік, І. Богданова, Л. Даниленко та ін.; зміст, принципи, тенденції розвитку педагогічної інноватики вивчають П. Карташов, М. Кларін, Г. Лаврентьєва, Н. Лаврентьєв [7], А. Москалюк, Т. Новікова, В. Паламарчук, І. Підласий, В. Сластьонін, Н. Юсуфбекова та ін (24, "https://education-club.ru").

Науковці обґрунтовують інноваційні процеси в освіті в соціальноекономічному, психолого-педагогічному та організаційно-управлінському аспектах, зосереджуючись також на використанні інноваційних технологій у процесі навчання різних дисциплін [2].

Виділення невирішених раніше частин проблеми. Зважаючи на вплив педагогічної освіти через власні нововведення на розвиток суспільства та потребу її відкритості до інновацій, вбачається необхідність дослідження напрямів інноваційних процесів у цій галузі.

Мета статті — на основі обґрунтування сутності інноваційних процесів в освіті, виокремити основні вектори оновлення вищої педагогічної освіти.

Постановка завдання. Завдання дослідження полягає у висвітленні змісту, рівнів та етапів інновацій в освіті; окресленні інноваційних процесів як послідовних, цілеспрямованих дій, що спрямовані на оновлення педагогічної освіти; розкритті характеристик сучасної педагогічної освіти та основних напрямів інноваційних процесів у цій сфері.

Фундаментом современного образования является личностно-ориентированная педагогика. Личностный подход способствует раскрытию творческого потенциала всех участников образовательного процесса
и осознанию себя как личности, способной влиять на ход образовательного процесса. И это соответствует требованиям современной школы. Также личностный подход составляет основу инновационных процессов, прочно вошедших в систему современной образовательной системы.

В отечественной науке проблема инноваций была связана
с экономическими исследованиями. В скором времени изучение инновационных процессов стало актуальным и для сферы образования.
Но для системы образования в отличие от экономической науки важны другие аспекты изучения инноваций.

После проведенного анализа нам удалось установить, что проблема инноваций глубоко исследована В.С. Лазаревым, М.М. Поташником,
Н.Б Пугачёвой, А.В. Хуторским, Н.В. Горбуновой, М.В. Клариным,
В.И Загвязинским, Т.И. Шамовой, В.А. Сластениным, Н.Н. Суртаевой,
В.Я. Ляудисом. Данные исследователи изучали не только отдельные стадии инновационного процесса, а подошли к изучению вопроса комплексно
и старались всесторонне освятить проблемы, связанные с инновациями.

Сейчас инновации стали неотъемлемым компонентом системы образования и помогают в повышении качества образования, способствуют повышенной результативности. Наблюдается положительная динамика
в образовательной среде.

Но еще осталось много не решенных проблем в связи с инновациями.
В дальнейшем научные интересы будут только расти.

Необходимость инновационных процессов в системе образования
и высокие требования современного общества к качеству образования способствуют должному вниманию инновациям со стороны образовательных организации. Федеральные образовательные стандарты повышают статус инноваций.

Под педагогической инновацией следует понимать целенаправленное
и осознанное изменение содержания деятельности педагогов и внедрение новых педагогических технологий, способствующих модернизации образовательной системы в целом. Результатом всего этого является улучшение качества образования.

Становление отечественной науки о нововведениях происходило преимущественно в рамках концепции научно-технического прогресса
в целом.

Если в 70-е гг. наука об инновациях на Западе становится развитой отраслью, то в нашей стране инновационные исследования только стали оформляться в самостоятельное направление научной деятельности.

В педагогической науке данный термин был обоснован и введен
в категориальный аппарат И.Р. Юсуфбековой.

Для автора важно внедрение новых элементов в систему и изменение состояния системы в целом.

Самым точным и удачным, по нашему мнению, является формулировка В.А.Сластенина.

Применительно к педагогическому процессу инновация означает введение нового в цели, содержание, методы и формы обучения
и воспитания, в организацию совместной деятельности учителя
и учащегося [21].

Данное определение, на наш взгляд, необходимо дополнить следующим образом: результатом инновации является изменение стили мышления, без которого нельзя сохранить успех применения новшества.

Также В.А.Сластенин выделял стихийные инновации (без осознания всей совокупности условий осуществления процесса модернизации)
и целенаправленные осознанные инновации.

Н.Р. Юсуфбекова работала над одной из главных проблем - управление применением новшеств в педагогической науке, преодоление стихийных инновации.

Исследователей интересовала также проблема эффективности нововведений. З.Абасов выявил ряд факторов, от которых напрямую зависит эффективность новаций: особенности предполагаемого новшества, потенциал школы, позиции и классификации администрации
и зачинателей инновационной работы [1].

Н.П. Фетискин, И.Е. Пискарева выделили и рассмотрели факторы, влияющие на инновационный процесс (экономические, социальные, психологические, педагогические). В результате факторы разделили на две большие группы: внешние (по отношению к субъекту инновационного процесса) и внутренние (связанные с индивидуально-психологическими
и личностными особенностями новаторов).

После проведенного анализа научной литературы о педагогической инновации можно сказать, что в науке существуют разные виды классификации инноваций. Приведем несколько примеров классификации.

В зависимости от специфики и места использования В.М. Полонский рассматривает различные виды инноваций в образовании: технологические, методические, организационные, управленческие, экономические, социальные, юридические, комплексные, теоретические и практические [16].

А.В. Хуторской разработал классификацию, взяв за основу содержание образования и воспитания, методы и приемы, технологии обучения. Также он при систематизации нововведений учитывал область их педагогического применения, типы взаимодействия участников педагогического процесса, функциональные возможности и способы осуществления, масштабность распространения нововведений, степень предполагаемых преобразований [25].

В предложенной систематике одна и та же инновация может одновременно обладать несколькими характеристиками и занимать свое место в различных блоках.

По мнению Суртаевой Н.Н., все нововведения в школе можно разделить на три вида: 1. Новации, связанные с изменением содержания образования.
К первому типу новаций относятся все попытки определить, чему необходимо учить современных школьников, в каком возрасте, какой сложности необходимо давать учебный материал, какой понятийный аппарат соответствующей научной области вводить на различных этапах обучения.

3.Новации, связанные с изменением модели школы. К третьему типу новаций можно отнести любые попытки изменить сложившуюся модель управления школой, а также создать принципиально новую модель школы [22].

Внедрение инновации возможно только благодаря инновационной деятельности.

Инновационная деятельность – комплексный целенаправленный процесс создания, использования и распространения новшества, целью которого является удовлетворение потребностей и интересов людей новыми средствами, что ведет к качественным изменениям системы [10].

Под инновационной деятельностью следует понимать обновление педагогического процесса, внесение нововведений в традиционную систему образования.

Вопросами научной поддержки инновационной деятельности
в образовании занимается наука, которая называется педагогической инноватикой.

Педагогическая инноватика изучает природу, закономерности возникновения и развития педагогических инноваций.

Под инновациями здесь понимаются нововведения – целенаправленные изменения, вносящие в образование новые элементы
и вызывающие его переход из одного состояния в другое. Образование рассматривается как социально, культурно и личностно детерминированная образовательная деятельность, в процессе обновления которой включен субъект этой деятельности [27].

Одной из важных задач современной педагогической инноватики является отбор, изучение и классификация нововведений, значение которой совершенно необходимо современному педагогу. Педагогу требуется четкое понимание сущности инновационных процессов в образовании, умение осуществлять их с учетом специфических закономерностей и принципов.

Вопрос об инновационной деятельности в образовательной организации рассматривался многими учеными, были выявлены различные аспекты изучения данного вопроса.

Проблемы инноваций в свое время разрабатывались учеными
А.В. Хуторским, Б.С. Гершунским, М.Н. Гусловой, Г.П. Щедровицким,
В.Д. Щадриковым, М. Мамардашвили, В.Г. Кинелевым, В.С. Скобкиным,
Н.В. Наливайко, А.П. Панфиловой. Они считают, что образование является стратегическим ресурсом становления на инновационный путь развития.

К. Ангеловски, В.П. Майборода, Н.Л. Пономарева, Б.М. Смирнова, А.А.Харин, О.Г.Хомерики изучали причины и условия возникновения, становления и распространения инновации в образовательной системе.

Исследователи В.Н. Шубкин, Ж. Аллак, М.Н. Руткевич,
Ю.С. Колесников, Б.С. Гершунский работали над инновационными вопросами
в связи с разработкой стандартов и содержания в целом.

Ученые В.А. Сластенин, В.А. Поляков, В.В. Краевский,
В.И. Загвязинский, П.Г. Щедровицкий проанализировали современные тенденции развития образования и прогнозировали направления его развития, отметили недостаточную разработанность проблем совершенствования инновационной деятельности образовательных организаций в условиях модернизации образовании.

На теоретико-методологическом уровне наиболее фундаментально проблема нововведений отражена в работах М.М.Поташника, Н.Б.Пугачевой,
В.С. Лазарева, А.В. Хуторского, ученые проанализировали не только отдельные стадии инновационного процесса, а комплексно изучили нововведения.

В.С. Лазарев разработал полный жизненный цикл нововведений, предложил следующую структуру инновационного процесса:

создание новшеств – анализ образовательной деятельности и выявление потребности в изменениях, проектирование новшеств, экспериментальное апробирование, экспертиза;

распространение новшеств - подготовка к распространению, информирование о новшествах, поддержка освоения новшеств и анализ их распространения и освоения;

освоение новшеств – проектирование желаемого будущего образовательной системы, внедрение новшеств, анализ и оценка результатов изменений. [13].

Также были выявлены недостатки инновационной деятельности школ. Они связаны с нерациональностью выбора новшеств для внедрения, планирование их развития.

Аналіз особливостей інноваційних процесів у вищій школі. Сутність поняття "інноваційне навчання". Трансформація духовних засад українського суспільства. Розробка і впровадження інновацій. Умови для конкурентоспроможності вищих навчальних закладів.

Рубрика	Педагогика
Вид	реферат
Язык	украинский
Дата добавления	16.03.2011
Размер файла	18,5 K

Подобные документы

Основні напрямки вдосконалення форм організації навчання у сучасній школі України. Контроль та оцінка навчальних та наукових досягнень студентів. Види навчання у вищій школі. Техніка викладу лекції. Особливості поліпшення ефективності якості лекції.

лекция [68,3 K], добавлен 09.01.2012

Поняття про форми організації навчання. Лекція в сучасній вищій школі. Управління аудиторією під час уроку. Організація та методика проведення практики студентів. Навчальна ділова гра та розігрування ролей. Заняття з аналізу виробничих ситуацій.

контрольная работа [1,7 M], добавлен 03.06.2017

Аналіз структурного компоненту освітнього процесу "цілі навчання", який можна використати для відбору змісту навчання. Проектування технології процесу професійної підготовки майбутніх спеціалістів у вищій школі. Огляд методологічних основ цілеутворення.

статья [18,9 K], добавлен 07.02.2018

Теоретичний аналіз особливостей модульно-рейтингової системи у сучасній вищій школі. Діяльність педагога у процесі модульної організації навчання. Розробка методичних матеріалів з психології сім'ї. Особливості сім'ї як предмету дослідження соціології.

курсовая работа [48,5 K], добавлен 02.06.2014

Професійна підготовка фахівців як процес "виробництва" інтелектуального продукту. Шляхи удосконалення організації навчання у вищих навчальних закладах. Аналіз модульно-розвиваючих програм навчання у контексті європейської інтеграції в Болонський процес.

статья [13,3 K], добавлен 14.05.2011

Лекція як форма організації навчального заняття. Лекція: поняття, функції, види, принципи. Основні вимоги до лектора. Методика підготовки лекційних занять у вищій школі. Методика проведення лекційних занять у вищій школі.

курсовая работа [59,5 K], добавлен 14.03.2007

Особливості індивідуальної, класно-урочної та лекційно-семінарської систем навчання у вищій школі. Застосування проблемного та ігрового викладання матеріалу в університетах. Способи контролю знань. Методика формування інтелектуально-професійних вмінь.

Система професійної освіти України орієнтована на інтеграцію з європейським освітнім простором, що вимагає впровадження нових технологій професійної підготовки фахівців. Тому професійна освіта вимагає 20 вдосконалення технології навчання та виховання, що ґрунтується на використанні інноваційних технологій, які передбачають розробку спеціального програмного, інформаційного та методичного забезпечення.

Discover the world's research

20+ million members
135+ million publications
700k+ research projects

Problem-based learning (PBL) is widely regarded as a successful and innovative method for engineering education. Since the development of the PBL model at McMaster University in Canada in the late 1960s, many different varieties have emerged. This paper highlights the Dutch approach of directing the learning process through problem analysis and the Danish model of project-organised learning. Various definitions of the concept PBL identify characteristics at the levels of theoretical learning principles, educational models and educational practices. The McMaster-Maastricht PBL model and the Aalborg model of project work share characteristic features such as the theoretical principle of the problem analysis at the basis of the learning process, integration of knowledge and practice, collaboration and group work. Notable differences were found with respect to the type of assignments, assessment methods and organisation of the group work. In comparison to traditional engineering curricula, the PBL models appear to inspire a higher degree of involvement in study activities and, consequently, a higher level of complex comprehension. A possible drawback is the risk of gaps in specific knowledge areas. Therefore, it is crucial that the students in a PBL curriculum become lifelong learners who have learned to take responsibility for their own learning process.

Clinical records include both coded and free-text fields that interact to reflect complicated patient stories. The information often covers not only the present medical condition and events experienced by the patient, but also refers to relevant events in the past (such as signs, symptoms, tests or treatments). In order to automatically construct a timeline of these events, we first need to extract the temporal relations between pairs of events or time expressions presented in the clinical notes. We designed separate extraction components for different types of temporal relations, utilizing a novel hybrid system that combines machine learning with a graph-based inference mechanism to extract the temporal links. The temporal graph is a directed graph based on parse tree dependencies of the simplified sentences and frequent pattern clues. We generalized the sentences in order to discover patterns that, given the complexities of natural language, might not be directly discoverable in the original sentences. The proposed hybrid system performance reached an F-measure of 0.63, with precision at 0.76 and recall at 0.54 on the 2012 i2b2 Natural Language Processing corpus for the temporal relation (TLink) extraction task, achieving the highest precision and third highest f-measure among participating teams in the TLink track.

The concept of medical and pharmaceutical education development of the Republic of Kazakhstan for 2011-2015 approved by the Order of the Minister of Health Care of the Republic of Kazakhstan from

of Kazakhstan from November 29, 2010 №. 1113. -Astana, 2010. 2. The concept of medical and pharmaceutical education development of the Republic of Kazakhstan for 2011-2015 approved by the Order of the Minister of Health Care of the Republic of Kazakhstan from August 12, 2011 №.534. -Astana, 2011.

Spela Vintar
Ljupco Todorovski
Daniel Sonntag
Paul Buitelaar

Spela Vintar, Ljupco Todorovski, Daniel Sonntag, and Paul Buitelaar. Evaluating context features for medical relation mining. In Proceedings of the ECML/PKDD Workshop on Data Mining and Text Mining for Bioinformatics, 2003.

Tigran Mkrtchyan and Daniel Sonntag. Deep parsing at the CLEF2014 IE task. In Working Notes for CLEF 2014 Conference, Sheffield, UK, September 15-18.

Барсукова Е.А. Научный термин в общей и терминологической толковых словарей русского и английского языков / Дисс. к. филолог. н. // М., 2004. -160 с.

Recommendations

Higher Education

Inclusive Educational

The professional training of future engineers and educators

Information and communication technologies in the professional training of future engineers-teachers

НОВЫЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В СОЦИАЛЬНЫХ И ЭКОНОМИЧЕСКИХ СИСТЕМАХ

ЕФЕКТИВНІСТЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА НАД КОМП’ЮТЕРНО- ГЕНЕРОВАНИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАВДАННЯМИ НА ОСН.

The paper analyzes the possibility of intensifying students’ independent work using computer-generated special type of exercises based on prototypes of cognitive structures. Three basic types of tasks (training exercises) that can be automatically generated for the student with the basic structure of cognitive prototype. The evaluation of the academic performance of students who perform . [Show full abstract] independent work course “Parasitology” based on cognitive prototypes, and assess the effectiveness of this type of training exercises to enhance the success of the subject. Experimental results demonstrate the high quality of student perceptions of educational material in the form of MK and qualitatively higher (12 %) success rates in compiling module control the experimental group that performed in the preparation of independent work from the MK.

Читайте также: