Реферат на тему література рідного краю
Обновлено: 02.07.2024
Василь Стефаник разом з багатьма діячами української культури болюче пережив трагедію нашого народу, який не зміг відстояти свою незалежність у той час. Йому стелилася дорога в Україну і утретє, 1927 року. Але Стефаник не приїхав. І не лише тому, що польські власті не дали закордонного паспорта. До нього дійшла інформація про наближення тієї тяжкої, жахливої дійсності, що йменується беззаконням, сталінськими репресіями, більшовицьким червоним терором. Отримуючи від українського радянського уряду за свою літературну працю персональну пенсію, В.Стефаник водночас не давав себе втягнути в сумнівну політичну полеміку, зрештою, відмовився від згаданої пенсії. Дальший розвиток трагічних подій в Радянській Україні репресії діячів української культури, серед них приятелів і знайомих Стефаника, старший голодомор 1933 року – все переконало письменника в тому, що більшовицько-сталінський тоталітарний режим ворожий народові, несе йому горе і страждання. Тому відомий вислів Стефаника 1927 року: “Стою на вуглі моєї хати і простягаю до Вас руки. ” не можна переносити на всю тогочасну дійсність Радянської України. Ці слова стосувалися лише певної групи письменників і декларують, насамперед, духовну єдність В.Стефаника з чесними, відданими народові митцями у Великій Україні.
У 1926-1927 роках широко відзначалося 30-річчя літературної діяльності Стефаника. Ім'я письменника стає широко знаним у світі. Його твори перекладаються багатьма мовами.
Список использованной литературы:
1. Історія української літератури. – К., 2000.
2. Літературна енциклопедія. – К., 1992.
3. Українська та зарубіжна культура. – К., 1994.
Бесплатно скачать реферат "Письменники рідного краю" в полном объеме
Поиск рефератов по алфавиту
2. Реферат: Пионеры коммерческого дизайна
В 1997 году мировая культура отмечала 90-летие промышленного дизайна – уникального явления, которое соединяет в себе искусство и технику. Дизайн делает продукцию массового производ.
3. Реферат: Пирамида
Представьте себе, что в некоторой плоскости (будем считать ее горизонтальной) расположен некоторый многоугольник, обозначаемый буквой М, а над этой плоскостью взята некоторая точка.
4. Реферат: Пиринговые сети
Все мы каким-то образом делимся информацией с окружающими нас людьми. В случае, когда мы делимся файлами с помощью программ типа еМул, еДонки, КаЗа и им подобных, такого рода обмен.
5. Реферат: Писанки та писанкарство на Україні
Писанка – це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом. О.Довженко. Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, .
6. Реферат: Писанки. Різновиди писанок, їх символіка. Оздоблення писанок бісером, декоративним розписом та поєднання цих технік.
Мета: навчальна - узагальнити знання дітей про писанки як твори декоративно-прикладного мистецтва; - розширити і поглибити знання учнів про народну символіку, історію писанкарс.
7. Реферат: Писемність і її поборники
З усіх людських відкрить найдивовижнішим є письмо, система умовних графічних знаків, за допомогою яких передаються окремі поняття і сполучення понять мови. Письмо започаткувало епо.
8. Реферат: Письменники нашого краю (Климкович Ксенофонт, Лишега Олег)
Климкович Ксенофонт (17.01.1835р., с.Хотимир, нині - Тлумацького району Івано-Франківської обл.-19.10.1881р.) - український письменник, перекладач. Був редактором львівських журна.
9. Реферат: Письменники нашого краю: Марія Футор
Перед тим як друкуватися Марія Фуштор брала активну участь у різних літературних вечорах на яких демонструвала свій талант ширшій аудиторії. На літературному вечорі у Зібранівській.
10. Реферат: Письменники області
Місто Рогатин – районний центр Івано-Франківщини з населенням близько 10 тисяч жителів. Воно має давню і велику історію. Про походження назви міста достовірних джерел немає. За лег.
11. Реферат: Письменники рідного краю
Василь Стефаник разом з багатьма діячами української культури болюче пережив трагедію нашого народу, який не зміг відстояти свою незалежність у той час. Йому стелилася дорога в Укр.
12. Реферат: Письменники рідного краю - Дмитро Павличко
На зламі десятиліть провідною для Д. Павличка стає громадянсько-публіцистична лірика, звернена до головних політичних явищ доби, проблем миру, інших народів і країн. Подібні інтон.
13. Реферат: Письменники української діаспори (Василь Барка)
До речі, українська поезія у діаспорі, скажімо, творчість Михайла Ореста, Олега Зуєвського, Емми Андрієвської, що також розвивалася у символістичному ключі, творила свою відповідну.
14. Реферат: Письменники-миколаївці в Україні і діаспорі
Неординарною виявилась доля і творчість забороненого комуністичною системою українського історика й письменника, літературознавця й публіциста — Іллі Борщака (19.07.1892-11.10.1959.
15. Реферат: Питание детей и подростков
Под качеством пищевых продуктов принято понимать совокупность свойств, определяющих пищевую ценность и степень пригодности их для питания. Так, при оценке пищевой ценности продукто.
16. Реферат: Питання оптимізації геосистем
Оптимізація геосистем – це дії, спрямовані на переведення геоcистем у стани, в яких вони здатні максимально ефективно виконувати задані функції, не зазнаючи при цьому небажаних змі.
17. Реферат: Питання організації та забезпечення безпеки в готельно-ресторанному бізнесі та індустрії туризму
Туризм – одне з важливих соціально-економічних явищ сучасності, у багатьох країнах він перетворився в одну з провідних галузей економіки, став надійним джерелом поповнення бюджету.
18. Реферат: Питна та технічна вода
Вода займає особливе місце серед природних багатств Землі – її неможливо нічим замінити. Вода впливає на життєдіяльність людини як безпосередньо, в разі використання її для пиття .
19. Реферат: Пифагор и пифагорейцы: религиозное, научное и философское учение
Существует понятие, что философия - наука о неизвестном. Она освещает нам темноту неясного, раскрывает содержание возможного и указывает пути и границы недостижим.
20. Реферат: Пищеварение в кишечнике
Пищеварением называется процесс физической и химической обработки пищи и превращение ее в более простые и растворимые соединения, которые могут всасываться, переноситься кровью, ус.
21. Реферат: Пищевая и биологическая ценность грибов
Грибы - одно из самых загадочных царств живых организмов. Грибы представляют собой одноклеточные и многоклеточные, разнообразные по размерам и строению организмы. Существует около.
- Для учеников 1-11 классов и дошкольников
- Бесплатные сертификаты учителям и участникам
Калатує Євгенія Миколаївна,
учитель зарубіжної літератури,
Черкаська ЗОШ І – ІІІ ст.№2,
Зустріч в літературній слов'ярні
( Література рідного краю )
Урок – зустріч з поетами, краєзнвцями рідного краю.
Мета заходу. Ознайомити учнів із творчістю письменників, поетів, які живуть і творять у районі , осмислити творчі доробки майстрів слова, поспілкуватисяи із митцями, формувати навики самостійної роботи із ліричними творами, краєзнавчими роботами, формувати вміння виступати з усним відгуком про твори, посилювати краєзнавчу роботу; прищеплювати учням любов до отчого краю, формувати світогляд та розвивати творчу уяву.
Обладнання: Збірки поезій письменника.
Хід заходу
Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безмежний дотик до душі.
В1. Щаслива я, як гості в хату.
Це завжди радість на поріг.
Хай буде щастя вам багато!
Хай світить вогник вам з доріг!
В2 Ми двері школи широко відкрили,
Гостей шановних щиро запросили!
У нас сьогодні в школі справжнє свято,
Дивіться, як людей зібралося багато!
В3 Від щирого серця,
Від рідної нам землиці,
Дозвольте вам, гості шановні,
У пояс вклонитись!
В4 Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов ' ю і миром!
В5. Із хлібом і сіллю, як завжди ведеться,
Ми зичим достатку усім і добра!
Хай сонце всміхнеться, життя удається
І доля до вас хай щаслива була!
__________ вручають коровай_____________________________________
Учитель. Дорогі друзі! Сьогодні нашу зустріч ми присвячуємо літературі рідного краю. З любові до рідног о слова, матері-землі починається людина. Не можна любити те, чого не знаєш, до чого ти байдужий. Пізнання історії свого народу й любові до нього нерозривні. Тому сьогодні ми з вами зустрічаємо творчих людей, , які шанують свій рідний край, вивчають його історію, оспівують нашу землю.
Нам завжди було і є чим пишатися, особливо щирими та працьовитими людьми, нашими земляками.
В1. Ми вітаємо в нашій літературній слов ' ярні наших шановних гостей !
Учитель: Шановні вчителі.учні сьогодні до нас завітали:
Романько Валерій Іванович - науковець-краєзнавець, педагог, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України, член правління Національної спілки краєзнавців України. Лауреат регіональної літературної премії ім. Володимира Сосюри, член Національної спілки краєзнавців України старший викладач, доцент СДПУ.
Володимир Іванович Мясніков – поет, депутат райради
Любов Вікторівна Назаренко - поет слов҆ ҆ янщини
Ірина Михайлівна Літвінова - з авідувач сектором освіти Черкаської територіальної громади
Алла Миколаївна Марченко – завідувач черкаської дитячої бібліотеки
В2. На нашій зустрічі присутні вчителі та обдаровані учні Черкаської територіальної громади.
Учитель : Краса рідного краю вабить до себе. Здається сам Бог усміхається , милуючись на наші села, вулиці, домівки.
В1. Хвилюючим і радісним, бентежним і незвичайним є для людини перше побачення. На перше побачення з нами, учнями та вчителями, прийшов краєзнавець Валерій Іванович Роман ько. П оринемо в дивосвіт його творчості
В2. . Слово надається Валерію Івановичу __________________
Учитель : Сумна і неповторна мелодія вірша. Коли ми читаємо поетичні рядки, слова , неначе музика, відбивається в нашій душі.
З чим порівняти поезії , можливо, з чарівними звуками скрипки?
_____ Настя Шмирьова Романс ________________
Учитель : Сьогодні наш земляк , поет Володимир Іванович Мясніков радо погодився відвідати нашу школу, щоб зустрітися, поспілкуватися, познайомити із своєю творчістю. Ліричні рядки цього майстра слова не залишають байдужими слухачів. Поезія його особлива, мова співуча, а проблеми, які порушує автор, хвилюють душу кожної людини. Його поезія – це сходинки душі до кожної людини.
В1. Запрошуємо поділитися своїми літературними надбаннями Володимира Івановича - нашого односельця.
Учитель : Ця людина незвичайно сором ' язлива. Любов Вікторівна народилася в селі Олександрівка Слов ' янського району Донецької області. ЇЇ поетична натура прагне гармонії, неординарності, величності та Любові. Любов Вікторівна наділена скромністю, має співучу та чуттєву душу. Світ ії поезій, немов дорогоцінні перли, виблискують красою та неповторністю, живою джерельною водою рятують від спраги.
В2 . Поділіться, Л юбов Вікторівна, своїми неповторними віршами.
Учитель . Нажаль, до нашої літературної слов ' ярні ми не змогли запросити всіх митців Слов’янщини. Але Алла Миколаївна залюбки згодилася завітати до нас та допомогти нам здійснити віртуальну зустріч з талановитими нашими земляками.
( Книжкова виставка. Знайомство з літературними надбання поетів Слов’янського краю. )
Учитель: Рядки вірша спокукають до творчості, надихають художників на створення шедеврів. Учні нашої школи люблять свою маленьку батьківщину, пишаються своїм корінням. До вашої уваги дитячий вернісаж .
Є серед нас талановита людина Дашивець Оксана Володимирівна . ЇЇ око художника бачить такі миттєвості життя, які не помітні пересічній людині. Вона має талант, і вміє ним поділитися. Надаємо ж слово Оксані Вікторівні – талановитій мешканці с. Новоселівка.
(Учні читають по черзі власні поезії )
Учитель. Дорогі діти! Я вам дуже вдячна за любов до рідної мови, за уважне читання поезій, за те, що ви любите і шануєте рідне слово. А написання віршів – це справа клопітка, потребує багато часу. Та в нашій залі зібралася обдарована молоді. Тому пропоную на згадку про нашу зустріч скласти разом сенкен.
Схема написання сенкену
Тема (1. іменник) Матуся
Слова, які описують тему ( 2 прикметники) Рідна, мила
3 Дієслова ( що робить?) Любить, чекає, сподівається
4. Речення ( Ідея) Піклується про свою родину
Синонім до теми ( іменник) Ненька
Дуже приємно було зустрітися сьогодні з вами. Двері нашої школи завжди відкриті для мудр ого та сильного, красивого та вічного поетичного слова, для добрих людей цей музичний подарунок.
Учитель. Я вдячна шановним моїм гостям, за те, що сьогодні літературні слов҆ярні слова звучали. Хочу знову звернутися вірша Ліни Костенко, рядки з якого стали епіграфом зустрічі
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивс я , болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі
Хай наша зустріч торкнеться душі кожної небайдужої людини.
На згадку про нашу зустріч прийміть невеличкі солодкі сувеніри.
Сьогодні ми припали до цілющого поетичного джерела сучасників, наші душі просвітлились і запалились іскоркою вдячності і гордості за поетів рідного краю, які своєю творчістю доводять, що тільки з любові до рідної землі, матері, людей народжуються поет і поезія.
Запрошую відвідати в нашій слов'ярні міні каварню
В1.Дякуємо за увагу!
До нових зустрічей!
Питання для інтерв’ю
Як Ви прийшли в літературу?
Ваші улюблені поети?
Які теми порушуєте у творах , написаних у найближчий час?
Хто є першим читачем Ваших поезій?
Коли вийшли ваші поетичні збірки. Чи не плануєте найближчим часом видати наступну?
Прочитайте одну із своїх улюблених поезій….. розкажіть про історію її створення.
Задача литературного краеведения - воспитание и образование молодого поколения. Систематические занятия по ознакомлению с родным краем, его культурой способствуют воспитанию у детей любви и уважения к малой родине, формированию чувства кровного родства с ее прошлым и настоящим, В наши дни, когда после многих лет духовного застоя остро ощущается необходимость возрождения отечественной культуры, отечественных корней, освоение творческого наследия знаменитых земляков представляется делом существенно важным и крайне необходимым.
Обращают внимание на себя стихи Вячеслава Теркулова, заведующего кафедрой русского языка Донецкого национального университета, доктора филологических наук, профессора, Президента Донбасской ассоциации русистов (ДАР). Стихи В.Теркулова пронизаны насквозь любовью к Донецку и его людям. Каждая поэтическая строчка буквально дышит этой любовью и завораживает сердца читателей его лирических произведений. Стихи земляка, современника, живущего рядом, прогуливающегося по одним и тем же улицам родного города, - достаточно яркий пример гражданской и сыновней любви к своей Родине.
Вспомнилось автору, как оголодавших и озябших енакиевских пацанов подкармливали и давали погреться у
На этом закончилось детство. В феврале 1942 года на станции Енакиево фашистские оккупанты загнали в невольничий эшелон 96 человек - взрослых и детей. Через шесть суток в пересыльном лагере Аушвиц – 2 из вагона вышли 17 живых. Вскоре они оказались в одном из филиалов Маутхаузена, где страшные испытания выпали на долю малолетнего узника: непосильный труд, травля собаками, постоянный голод и страх. В концлагере запрещали говорить по-русски, стараясь онемечить, но мама сохраняла потаённый родничок родного языка, шёпотом читая наизусть любимые ею стихотворения – чаще всего Пушкина.
В апреле 1945 года всех узников пытались расстрелять и сжечь – подоспел десант Советской Армии…:
В конце победного года Владимир вернулся в Енакиево. Город поднимался из руин, уже работала библиотека, и мальчишке выписали читательский билет и выдали книгу с обгоревшими страницами – томик прозы Пушкина.
Владимиру шёл одиннадцатый год, весил он 19 килограммов. И даже врачи не верили, что выживет. Учиться пошёл сразу во второй класс:
Поэт, прозаик и публицист, В. Г. Калиниченко является членом национальных союзов журналистов и писателей, почетным членом Союза фотохудожников Украины, лауреатом Международной премии имени
Многогранная и талантливая личность, известная далеко за пределами Донбасса и Украины. Цифры впечатляют: более полувека творческой деятельности, 21 книга, увидевшая свет в издательствах Донецка и Москвы, 25 персональных фотовыставок по всей стране.
Великое время рождало таких людей. Шахтеры при своём скромном образовании обладают государственным мышлением и той широтой души, какие в университетах не проходят. Человеколюбию горняков обучила шахта, где равнодушие немыслимо. Как иначе при постоянном риске под землёй!
Мы обогащаемся живой памятью бывшего малолетнего узника концлагеря и сына полка, для которого война осталась нравственной величиной, определяющей поступки, убеждения и творчество в целом, по его собственному признанию. И ведь всё это подкреплено поразительными стихами, новеллами, повестями, вошедшими в однотомник избранной прозы
В этой книге есть циклы исторических новелл, посвящённых выдающимся выходцам из Донбасса, людям, ставшими национальной гордостью. Это Владимир Даль, Михаил Петренко, Архип Куинджи, кузнец Алексей Мерцалов, выковавший знаменитую стальную пальму, полярник капитан Седов, Сергей Прокофьев… Бесценный и благодатный материал для тех, кто обеспокоен тем, чтобы не вырастали поколения не Иванов, не помнящих родства.
Педагоги и учащиеся общеобразовательной школы № 6 счастливы, что открыли для себя Калиниченко. Его книги – действительно кладезь вдохновения, любви к людям, философских откровений и мудрости, и каждый может найти в них своё, близкое и нужное только ему.
Оглядываясь вокруг, мы видим, сколько красоты и чудес включает в себя наша донецкая природа. Но не только природа является казной нашего края. Сколько богатства в нашем художественном чудомире!
Он ведет свое начало из седой давности, с Половецкого поля. Именно им, Диким полем, ехал в свой бесславный поход князь Игорь с женой. И видел нашу донецкую землю. Но не только горе приносила наша природа, наша земля.
Она и спасала славных казаков, помня об их победоносных боях. Недаром навечно вошла в историю наша Савур-Могила, недаром столько песен
составлено о ней! Вспомнить хотя бы песню о Художественном чудосвете – казака Морозенко, которому нелегко пришлось в татарском плену:
Поставили Морозенко На Савур-Могилу: “Смотри теперь, Морозенко, И на свою Украину”.
Художественное наследие нашего края очень большое. Славные песни пробуждают гордость за родную землю, за безграничные степи, на которых происходили кровавые битвы за свободу. Тем не менее, не только из песен и дум можно узнать о нашей знаменитой Донетчине. Есть на нашей донецкой земле много писателей и поэтов, способных и талантливых, которые всегда будут гордостью нашего края.
и Николай Чернявский, и Павел Байдебура, и Христя Алчевская, и Спиридон Черкасенко, и другие. Некоторые из этих авторов были незаслуженно забыты. Но выныривают их имена из небытия истории, чтобы дарить нам незабываемые чувства, чтобы очаровывать нас своей удивительной красотой.
Ведь побывав хотя однажды в бесконечных наших степях, подышав воздухом степной воли, невозможно остаться равнодушными, невозможно молчать. И потому волновали писателей и поэтов неповторимые степи Донетчины, которые стелют “ковры шелка”, а среди степи “в красоте верб задумчивый пруд белеет”, и “гаснет солнце… за островерхой горой”. Но не только волшебной природой можно здесь любоваться. Поражает непосильная работа шахтеров, которые все свои силы, всю свою жизнь отдают работе под землей, где “вечная ночь”.
Вспомним неповторимого поэта и писателя нашего земляка Николая Федоровича Чернявского. Судьба его была подобна судьбе многих любящих сынов и дочерей нашей Родины: он не возвратился из тюрем НКВД. Но остался жить в своих произведениях, которые являются его личным дневником.
Через все его творчество проходит тема тяжелой шахтерской работы. Наверное, в каждом стихотворении встречаем мы упоминания о склепах, где “шахтер сомлевшими руками бьет камень”:
В саже, черный, как призрак, Рукой пот с лица вытирает И кайлом уголь бьет и бьет В норе шахтер…
Очень глубоко поражают эти строки, в которых изображается безрадостное положение рабочего-шахтера. Но Чернявский верит в будущее своего народа, и “путь тернистый… в грядущем не пугает” его чистого сердца. А сколько любви ощущается в его стихах о природе родного края! Когда читаешь их, то будто появляются перед глазами и “дикое зелье, маки”, и “недвижимая трава”, и то, как “птицы в небе песни беззаботные поют”:
Рысь, и тур, и сайгак Топчут травы, цветки; В синее море несут Свободные воды реки.
Вместе с Н. Чернявским мы погружаемся в замечательный мир природы донецкой земли. Но чувствуется в его стихах, кроме любви, и удрученность от того, что губят удивительную красоту, исчезают рощи, высыхают ручьи, “солнце святое гаснет” в тучах дыма. Из поэзии этого человека возникает перед нами и история. Черпая песенность нашего края, пишет поэт о Савур-Могиле:
Шли все и там, в безвестности, терялись… И Савура память где-то девалась. Будто туман, его пропала сила.
И стоит, стоит Савур-Могила?
Стоит Савур-Могила, как стоит крепко на своих ногах наш Донецкий край, и вечно будут стлаться ему под ноги шелковые травы степи, и всегда будет светить ласковое донбасское солнце, выглядывая из-за синих терриконов, кротко улыбаясь нашему черному “золоту”, что укрывает трудовые руки и лицо шахтеров! Были в Донбассе свои поэты и писатели. Были, есть и будут всегда, так как богат наш край не только углем, а и щедрыми душами людей.
И будет всегда наша земля рождать мастеров пера, которые в своих произведениях возвеличивают и красоту родной природы, и красоту души наших людей. И мы снова и снова будем убеждаться в том, что художественный чудомир – рядом, только надо внимательнее присмотреться. И будем говорить словами Николая Чернявского. все, что мечталось, что снилось,
Я в родное слово закуковал, И все я степи отдал. Что на ее полях родилось. Я верю в это!
Оглянитесь вокруг, увидите, что наш донецкий край не такой уже и плохой, даже наоборот – очень даже “ничего”. И, наверное, засиделись мы на одном месте.
Читайте также: