Гъатхэ сочинение адыгэбзэмк1э 3 класс

Обновлено: 02.07.2024

Пришла весна. Греет солнышко. Снег уже почти весь растаял. Птицы весело щебечут на ветках. Они радуются весне.
Сквозь мокрую землю пробивается весенняя трава. На деревьях набухли почки. Скоро они превратятся в зеленые листочки.
Сегодня радуется все вокруг. Поют птицы, улыбаются люди. Ведь наконец-то пришла весна! Небо сияет ярким голубым цветом. Дует свежий и теплый ветерок.
На улицах журчат ручейки. Это тают снег и лед. На мокрой земле расцветают нежные белые подснежники.
Весной природа цветет. Ярко-зеленая травка покрывает землю, словно шелковый ковер. На этом ковре разбросаны яркие шарики. Это одуванчики! Они желтые и пушистые словно маленькие цыплята.
Листочки на деревьях еще маленькие и клейкие. Но с каждым днем деревья и кусты все больше одеваются в новый зеленый наряд.
Весной на улице становится тепло. День прибывает. Вечером уже не так рано темнеет. Хочется как можно больше гулять на свежем воздухе.
Природа просыпается после зимы. Расцветают цветы в садах, на клумбах, в степи, в лесу. Перелетные птицы возвращаются из дальних стран. До самого вечера можно слышать, как они перекликаются.

Читайте подібні твори

Інформація на сайті охороняється Законом України про авторські права. Копіювання матеріалів заборонено
Сценарий литературного вечера “Твори добро, пока живешь”, посвященного творчеству кабардинского поэта Б.Кагермазова

Ход мероприятия (на кабардинском языке)


Йопщэ, йопщэ тхьэгъэлэджу,
Иопщэр гъатхэр и бжьамийм.
ЩIыр щхъуантIагъэм къыхуриджэу,
Хилъхьэу псэщIэ и дыгъэ бзийм.
Нэм къиплъыхьыр мэхъу щIэращIэ,
Къосри гъатхэу зи чэзур.
Дамэпкъ жапхэр ягъэпIащIэу
Щосыр уэгум къуалэбзур.
Си шкIэ цIыкIум къыхуисчауэ
Сэ удзыщIэ изогъэшх.
Къыщеудри балиейхэр
Зэгуэуду мэдыхьэшх.

Почва – особое природное образование, обладающие рядом свойств, присущихживой и неживой природе, сформировавшееся в результате длительногопреобразования поверхностных слоев литосферы под совместным взаимообусловленнымвзаимодействием гидросферы, атмосферы, живых и мертвых организмов. Загрязнение природной среды – сложный процесс, связанный с деятельностью. Почвы загрязняются различными химическими веществами, пестицидами, отходамисельского хозяйства, промышленного производства и коммунально-бытовыхпредприятий. Поступающие в почву химические соединения накапливаются и приводят кпостепенному изменению химических и физических свойств почвы, снижаютчисленность живых организмов, ухудшают ее плодородие. Загрязнение почв и нарушение нормального круговорота веществ происходит врезультате недозированного применения минеральных удобрений и пестицидов. Вряде отраслей сельского хозяйства пестициды применяют в больших количествахдля защиты растений и борьбы с сорняками. Ежегодное их применение, часто понесколько раз в сезон, приводит к их накоплению в почве и ее отравлению. Вместе с навозом и фекалиями в почву нередко попадают болезнетворныебактерии, яйца гельминтов и другие вредные организмы, которые через продуктыпитания попадают в организм человека. Человека.

Урок: Кабардинская литература.Тип урока: Подготовка к сочинению.

Цель урока: Активизация учебной и творческой деятельности учащихся средствами литературы, народного фольклора музыки, искусства, обеспечение обще культурного и музыкального развития путем постижения народных традиций.

ВложениеРазмер
plan_konspekt_poema_madina.docx 227.16 КБ

Предварительный просмотр:

МКОУ " ООШ №4 Г.П.Терек" адыгэбзэмрэ адыгэ литературэмрэ и егъэджак1уэ Мамий Альбинэ.

Учитель:Мамиева Альбина Артуровна.

Урок: Кабардинская литература.

Дата проведения: 06.02.2015год.

Место проведения: МКОУ ООШ №4 ГП Терек, 9класс.

Тип урока: Подготовка к сочинению.

Цель урока: Активизация учебной и творческой деятельности учащихся средствами литературы, народного фольклора музыки, искусства, обеспечение обще культурного и музыкального развития путем постижения народных традиций.

Задачи:

2. Развитие эстетического вкуса учащихся. Способствовать развитию интеллектуальных умений и навыков, диалектического мышления, памяти.

3. Способствовать мыслить, осознавать и доказывать мнение, не забывая своих традиций, воспитывать любовь к искусству горцев, музыке, к родной литературе, к народной музыке. Выбор структуры урока был сделан соответственно типу урока.

Этапы урока

2. Этап проверки домашнего задания.

3. Подготовка учащихся к работе на основном этапе.

4. Основной этап.

6. Подведение итогов.

На уроке использованы следующие методы обучения: поисковые, исследовательские. Методы контроля: устные, письменные, групповые, индивидуальные.

Всю работу на уроке я спланировала, учитывая психологические и возрастные особенности класса и рекомендации психолога школы.

На следующем этапе учащиеся провели поисково-исследовательскую работу. Продемонстрировали любовь к музыке, к искусству, к литературе, к обычаям и традициям адыгского народа. Содержание урока способствует всестороннему развитию личности.

Мурадыр: 1. Адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэныр Мадинэ и образым къызэрыхэщыр.

2. Пасэ зэманым псэуа адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ нобэрей адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ зэгъэпщэн. 3.Еджак1уэхэм я гупсысэр тэмэму зык1элъахьыфу гъэсэным елэжьын.

Ц1ыхубзыр гъащ1эм и дыгъэщ, ц1ыхубзыр дунейм и мазэщ.

I.Урокымхуэгъэхьэзырын

Егъ.:Фи махуэ ф1ыуэ!

Егъ.:Мы фызэдэ1уа произведенэм хэт щыгъуазэ? Сыт хуэдэ оперэм щыщ мы пычыгъуэр? Сыт хуэдэ художественнэ тхыгъэм тращ1ык1ыжа мы тхыгъэр?

Eгъ.:Хэт ар зыгъэзащ1эр?

5-нэ слайдыр къэгъэлъэгъуэн.

Къэхутэныгъэ лэжьыгъэ. Презентацэ еджак1уэхэм ящ1ын.

Бэгъэтыжь Светэ- уэрэджы1ак1уэ 1эзэщ. Къэбэрдей - Балъкъэрым и щ1ыхь зи1э уэрэджы1ак1уэщ.

Егъ.: Сыт хуэдэ гупсысэхэр къытхуигъэушрэ мы пычыгъуэм дыщеда1уэк1э?

Егъ.: Гук1э зэхэфщ1ауэ п1эрэ поэмэм и пычыгъуэмрэ макъамэм и зэпыщ1эныгъэмрэ?

3-4 слайдхэр къэгъэлъэгъуэн. Къэхутэныгъэ лэжьыгъэ. Еджак1уэхэм презентацэ ящ1ын.

Къардэн Хьэсэн къэгъэлъэгъуэн. Къардэн Хьэсэн Къэбэрдей-Балъкъэрым и композитор ц1эры1уэщ. Ар февралым и т1ощ1рэ щым Шэджэм езанэкъуажэм 1923 гъэм къыщалъхуащ. Ленинград дэт консерваториер къиухащ. Къэбэрдей-Балъкъэрым и гимнырзыхилъхьащ.

Егъ.: Щоджэнц1ык1у Алий и ц1эр зезыхьэ театрым щагъэувауэ щытащ спектакл.Феплъамэ,хэтсымэ л1ыхъужь нэхъыщхьэхэм я ролхэр зыгъэзэщ1ар? Фц1ыхуу п1эрэт ахэр?

Едж.:Мадинэ и ролыр игъэзэщ1ащ Бэгъэтыжь Светэ.Заур и ролыр игъэзэщ1ащ Жылокъуэ Мухьэмэдин.

Егъ.:Сыт хуэдэ хьэл-щэнхэр къыхэщрэ мы тхыгъэми?

Едж.: Ц1ыхубзым хьэм хуэдэу зэрыхущытар, пщ1э зэримы1ар.

Егъ.:Адыгэ ц1ыхубзым и образ зэмыл1эужьыгъуэхэр къыщызэригъэпэщащ Щоджэнц1ык1у Алий ди литературэм. Дэ ди къалэнщ абы итха тхыгъэхэм щыгъуазэ зытщ1ыну, абыхэм пщ1э яхуэтщ1ыну. Абы къыхэк1ыуи урокым дэ нобэ къыщызэдгъэпэщащ Щоджэнц1ык1у Алилй и тхыгъэхэм теухуа тхылъ (выставкэ). Мыбы фэ щыгъуазэ щызыхуэфщ1ыфынущ тхак1уэм и гъащ1э гъуэгуанэм, абы итха тхыгъэхэр зытеухуа 1уэхугъуэхэм. Гъащ1эм и дахагъэр зыхэфщ1эфу фыхуэзыгъэсэн куэди къыхэфхынущ.

Егъ.:Щоджэнц1ык1у Алий Мадинэ и образыр телыджэу къигъэлъэгъуащ. Унэм щывгъэхьэзыра Мадинэ и сурэтхэм фытхутепсэлъыхь.

II.Унэ лэжьыгъэр

Едж. сурэтхэм топсэлъыхь. Мы сурэтым сэ къыщызгъэлъэгъуащ адыгэ ц1ыхубзым и дахагъэр, и къабзагъэр.

Едж.:Мадинэ1эсэщ, сабырщ, хьэл-щэндахэ хэлъщ.

Егъ.:Хъарзынэу фи сурэтхэм фытхутепсэлъыхьащ.

Егъ.: Искусствэри, живописри, литературэри- ахэр псори ц1ыхум игупсысэр къызэра1уатэ 1эмалщ. Ди Хэкумсурэтыщ1 1эзэ куэд исщ. Абыхэм ятеухуа фэ вгъэхьэзыра лэжьыгъэхэмфыкъытхуеджэ.

Ет1уанэ гупым я къэхутэныгъэ лэжьыгъэ. Презентацэ.

Сурэтыщ1 К1ыщ Мухьэдин тепсэлъыхьын. К1ыщ Мухьэдин сурэтыщ1 1эзэщ. Абы и лэжьыгъэхэр дуней псом щыц1эры1уэщ. Ар Шэджэм къуажэм 1939 гъэм къыщалъхуащ. Ленинград дэт университетыр къиухащ. 1973 гъэм тхак1уэхэм я союзым хагъэ хьащ. Абы Мадинэ и сурэтыр ищ1ащ.

Егъ.: Аращи, гуры1уэгъуэ хъуауэ къыщ1эк1ынщ Щоджэнц1ык1у Алийи поэмэм и темэ нэхъыщхьэр.Мурадыр.

1. Адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнырМадинэ и образым къызэрыхэщыр.

2. Пасэ зэманым псэу аадыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ нобэрей ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ зэгъэпщэн.

3. Еджак1уэхэм я гупсысэр тэмэму зык1элъахьыфу гъэсэным елэжьын.

III. Урокым и 1ыхьэ нэхъыщхьэм хуэгъэхьэзырын

9-слайд къэгъэлъэгъуэн. Зэрызэпкърах упщ1эхэр.

1. Адыгэ ц1ыхубзыр хэт и образымк1э поэмэм къыщыгъэлъэгъуа ик1и сыт хуэдэу къэгъэлъэгъуа?

2. Адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэн удэзыхьэхыу Мадинэ хэлъыр сыт?

3. Мадинэ насыпыф1э хъуным хэт сымэ зэран къыхуэхъуар?

4. Гъащ1эм щек1уэк1 залымыгъэм хуэдэ 1эмалхэмк1э пэуврэМадинэ?

5.Сыт абы хузэф1эк1ар?

6. Мадинэ и образыр сыт щ1элъап1эр?

Егъ: Дауэ иухрэ поэмэр?

Едж:Мадинэ Пылыжь Джэрий док1уэ. Ар насыпыншэмэхъу. И къуэ закъуэр ц1ыхубз уэчыл хъуну щогугъу. Мадинэ апхуэдэ гъащ1эмк1э арэзыкъым. Ар зэныкъуэкъужурэ сымаджэ мэхъури мал1э.

Егъ:Мадинэ зыхэпсэук1а зэманыр игъащ1эм сытк1э зэранхуъхъуа?

Едж: Вывод. Феодализмэр трахыжа щхьэк1э къэмынэу, а зэманым псори зи 1эмыщ1э илъу щытахэр мылъку зыбгъэдэлъхэмрэ къулейхэмрэт.

Егъ: Пасэ зэманым псэуа адыгэ ц1ыхубзым и хьэл-щэным рэнобэрей ц1ыхубзым и хьэл-щэнымрэ зэщхьу п1эрэ? Зэдывгъапщэт. Едж:Ди зэманым ц1ыхубзыр щхьэхуит хъуащ, я пcэук1эри нэхътынш хъуащ.

  • Для учеников 1-11 классов и дошкольников
  • Бесплатные сертификаты учителям и участникам

(е 2 гуп нэхъыщ1э)

Зэхэзылъхьар Выкхъэ Марьят

Мурадыр: Гъатхэм и нэщэнэхэм гу лъагъэтэн, абыхэм къытепсэлъыхьыфу егъэсэн. Сабийхэм я гупсысэк1эм, я акъылым хэгъэхъуэн , езыр-езыру гъэм и зэманым и теплъэр къагъэц1ыхун , нэщэнэхэр къыжа1эфу егъэсэн. Дахэр къалъагъуфу , къэзыхъуреихь дунейм пщ1э хуащ1у , абы щыгуф1ык1хэу егъэсэн.

Псалъалъэ: гъатхэ, псыхьэлыгъуэ, бжэндэхъу , вынд , уэгунэбзу.

Егъэдж. Ц1ых1ухэ, ди группэр нэху зэрыхъуам гу лъыфтэт: Ар дыгъэ ц1ык1ур дэ хьэщ1ап1э къытхуэк1уащи аращ.

Дыгъэ ц1ык1ур къытхуэк1уащ

Сабийхэм я 1э ц1ык1ухэр

Къепс , къепс дыгъэ ц1ык1у

Къару уэ къыдэт.

Ц1ык1ухэ , нобэ дэ хьэщ1ап1э къытхуэк1уащ К1уху Ц1ык1у.

К1уху Ц1 . Фи махуэ ф1ыуэ ц1ык1ухэ. Сэ си ц1эр К1уху Ц1ык1ущ. Сэ таурыхъым сыкъик1ри фи деж

сыкъэк1уащ. Фыкъыздэ1эпыкъу. Сэ письмо къысхуитхащ си ныбжьэгъум. Ар мэзым щопсэу.

Егъэдж. Ц1ык1ухэ , дауэ зы псалъэк1э дызэреджэр мэзым щыпсоухэм? (Хьэк1экхъуэк1э). Сыт хуэдэ мэз псэущхьэ фэ фц1ыхухэр ? ( бажэ , тхьэк1умэк1ыхь , дыгъужь , мыщэ ,к1эпхъ ) . Дакъытевгъэпсэлъыхьыт а псэущхьэхэм.

К1уху Ц1. Сыту хьэлэмэту псори фц1ыхурэ. Мис ахэр псори сэ си ныбжьэгъухэщ.

Егъэдж. Иджы ц1ык1ухэ дыджэгунщ. Хэт сыт и шхыныгъуэми зэхэдгъэк1ынщ.( мыщэм-фо, тхьэк1умэк1ыхьым –пхъы , къабыстэ , к1эпхъым- дэ , 1эргъэбэгу , бажэм-джэд-къазхэр )

Фыпсэу , ц1ык1ухэ. Плъагъурэ, К1уху Ц1ык1у , мэз псэущхьэхэм куэд зэрыхащ1ык1ыр ди ц1ык1ухэм. Ауэ хэт уэ письмо къыпхуэзытхар?

Егъэдж . Къащтэ К1уху Ц1ык1у, сыкъыпхуеджэнщ сэ мыщэм и письмом.

« Уи махуэ ф1ыуэ , К1уху Ц1ык1у , си къуэжыхьыр къащ1эт.

« Уэсыр мэтк1уж, щ1ыгур къуоуш, махуэр хуохъуэж. Сыт щыгъуэ ар къыщыхъур? ( гъатхэм) Мис а гъатхэр къыщык1уэм сэ укъызогъэблагъэ.

К1уху Ц1 . Сэ дауэ къэсщ1эну гъатхэр къызэрысар?

Егъэдж. Ц1ык1ухэ дыдэвгъэ1эпыкъу К1уху Ц1. Гъатхэм дыкъыхуэтепсэлъыхьынщ.

( К1уху Ц1ык1у ягъэт1ыс)

Егъэдж. Ц1ык1ухэ , феплъхэт мы сурэтхэм. Мы сурэтым деж уэсыр тк1ужын щ1идзащ, дыгъэр къопс, нэхъ хуабэ хъуащ.Сыт хуэдэ гъэм и зэман ар къыщыхъур?

Ц1ык1ухэм. Гъатхэм.

Егъэдж. Гъатхэр дэ къытхууэлъэтащ дыгъэ дамэм тесу. Япэ дыдэу гъатхэр къэсмэ , уэсыр щ1ым треху.

К1уху Ц1. Сыт нт1э мы унащхьэм къетк1ухыр? ( ц1ык1ухэм я жэуап)

Егъэдж. Ц1ык1ухэ фыда1уэт. Сыт ар? Ар мылхэр магъ, мэтк1у къыпотк1у.

К1уху Ц1. Сыт пт1э ахэр щ1этк1ур?

Ц1ык1ухэм . Хуабэ хъуащ. Дыгъэм къегъэхуабэ.

Егъэдж. Ц1ык1ухэ хъурейуэ дывгъэувыт.

Гъатхэ , гъатхэ уэ къэк1уэж,

Щ1ыр удзыфэк1э и1эж

И1э, кхъы1э дыпхуозэш,

Ажэгъумэр щ1ым къыхэш,

Жыгей мэзыр гъэдэхэж,

Уэрэджы1эу пц1ащхъуэ ц1ык1ур

Ди хэку дахэм къешэлъэж

Егъэдж . Сыту хуабэ хъуа, дывгъэт1ысыжхэ ц1ык1ухэ. Иджы фи нэ ц1ык1ухэр зэтефп1э, дыгъэм зедгъэунщ.( псыхьэлыгъуэм и макъ ).Сыт а макъыр къэзгъэ1ур , уэрэд жи1э хуэдэу.( псыхьэлыгъуэ).Усэ ц1ык1у псыхьэлыгъуэм теухуауэ къыдже1эт Алина.

Мамэ псышхуэм и деж сожэ

Сэ сырикъуэ ц1ык1ущ а псышхуэм

Егъэдж . Гъатхэ псыхьэлыгъуэ ц1ык1ур гуф1эжу йожэх. Иджыри зэ федэ1ут псыхьэлыгъуэ ц1ык1ум и макъ дахэм. Ухуеймэ, псыхьэлыгъуэм баш ц1ык1у хэдзи кхъухь ц1ык1ум хуэдэу есынущ.

К1уху Ц!. Сыту куэд фц1ыхурэ фэ ц1ык1ухэм. Хэт апхуэду дахэу уэрэд жыэы1эр?

Ц1ык1ухэм. Бэухэращ.

Егъэдж. Ахэр мэгуф1э. Сыт ахэр ж1эгуф1эр?

Ц1ык1ухэм. Дунейр хуабэ хъуащ, дыгъэр нэхъ гуащ1у къопс.

Егъэдж. Сыт хуэдэ бзухэ щ1ып1э хуабэм къытхуилъэтык1ыжхэр?

Ц1ык1ухэм. Вындхэр, бжэндэхъухэр , пц1ащхъуэхэр , уэгунэбзухэр.

Егъэдж. Фызахуэхэщ. Ахэр япэ дыдэу щ1ып1э хуабэм къилъэтык1ыж бзухэщ.

Иджы дыджэгунщ. Фи нэгу къыщ1эвгъыхьэт фэ фыбзууэ. Нэху щащ. Бзухэр я гъуэм къолъэтык1хэри уэрэд жа1э , хьэмблу мэлъыхъуэхэ , я дамэ ц1ык1ухэр ялъэщ1 , зы къудамэм къытек1мэ адрей къудамэм тепк1эурэ къалъэтыхь. Жэщ хъуащ бзухэр я гъуэм йолъэтэж.

Егъэдж. Гъатхэм мэз псэущхьэхэми зэхъуэк1ыныгъэ кърет.

К1уху Ц1. Сыт абыхэм къащыщ1ыр?

Ц1ык1ухэм. Тхьэк1умэк1ыхьхэм я фэр яхъуэж.

Егъэдж. Тхьэк1умэк1ыхьыр щ1ымахуэм хужьщ , уэсым къыхэмыщу , ауэ гъатхэм гъуабжэщ. Ц1ык1ухэ иджыри зэ жыдывгъэ1эт сыт хуэдэ гъэм и зэман иджыпсту?

Ц1ык1ухэм. Гъатхэ.

Егъэдж. Гъатхэр зэман дахэщ. Щ1ымахуэм жея дуней дахэр къуоуш. Махуэ къэс нэхъ дахэ мэхъу , удз гъэгъахэм дунейр ягъэдахэ.

Иджы К1уху Ц1. Хьэщ1ап1э ук1уэнк1э ухуитщ. Ц1ык1ухэм гъатхэм щхьэк1э яц1ыхухэр псори къыбжа1ащ.

К1уху Ц1 . Фыпсэу, ц1ык1ухэ. Иджы сэ гъатхэр зыми хэзгъэгъуэщэнукъым . Махуэ хъерыр къыфхуэк1уэ , а сэ мыщэм хьэщ1ап1э сыхуэк1уэнщ.

Ц1ык1ухэм. Гъуэгу махуэ К1уху Ц1. Ди саугъэтыр мыщэм тхуетыж , абы фо ф1ыуэ елъагъури.

Егъэдж. Ц1ык1ухэ , сыт хуэдэ гъэм и зэман дэ нобэ дызытепсэлъыхьар?

Слайды и текст этой презентации

ФIэхъус апщий, щIылъэр гуфIэу
Зи IэфIыгъэм дэуша,
Бзу гъэфIахэр зи пшынауэу
Дунейр гуапэу зыпежьа!

Гъатхэ

Мэлыжьыхь

Накъыгъэ

Псалъэжьхэр нэвгъэсыжГъатхэ уафэр…Гъатхэм тумысар…Гъатхэм жеяр…Гъатхэпэ уэгъурэ…Гъатхэм пасэу пщIэр…ГъэфIым умыгъуэтар…Гъатхэ унэ…

Гъатхэ уафэр…
Гъатхэм тумысар…
Гъатхэм жеяр…
Гъатхэпэ уэгъурэ…
Гъатхэм пасэу пщIэр…
ГъэфIым умыгъуэтар…
Гъатхэ унэ…

Гъатхэр гъэгъа нэгумэ…
Гъатхэм умыгъэтIылъа…
Гъэр гъэфIмэ…
Зы гъатхэ махуэм …
Гъатхэ удз къэкIагъащIэр къипфыщIыкIыну фIыкъым…

Гъатхэ уафэр гъуанэщГъатхэм тумысар бжьыхьэм къытепхыжыркъым Гъатхэм жеяр бжьыхьэм мэгъыжГъатхэпэ уэгъурэ бадзэ уэгъуэ уэлбанэрэГъатхэм пасэу пщIэр бжьыхьэм

Гъатхэ уафэр гъуанэщ
Гъатхэм тумысар бжьыхьэм къытепхыжыркъым
Гъатхэм жеяр бжьыхьэм мэгъыж
Гъатхэпэ уэгъурэ бадзэ уэгъуэ уэлбанэрэ
Гъатхэм пасэу пщIэр бжьыхьэм и гъуэу мэхъу
ГъэфIым умыгъуэтар гъейм бгъуэтыжыркъым
Гъатхэ унэ гъуанэщ

Гъатхэр гъэгъа нэгумэ, бжьыхьэр гъавэ гупл1эщ Гъатхэм умыгъэтIылъа бжьыхьэм къэпщтэжыркъым Гъэр гъэфIмэ пшагъуафэщЗы гъатхэ махуэм щ1ымахуэ псо

Гъатхэр гъэгъа нэгумэ, бжьыхьэр гъавэ гупл1эщ
Гъатхэм умыгъэтIылъа бжьыхьэм къэпщтэжыркъым
Гъэр гъэфIмэ пшагъуафэщ
Зы гъатхэ махуэм щ1ымахуэ псо уегъашхэ
Гъатхэ удз къэкIагъащIэр къипфыщIыкIыну фIыкъым, уи адэм и жьак1э къыбофыщ1ык1ыж


МафIэщхьэтыхьыр ди еджапIэм

МафIэщхьэтыхьыр ди еджапIэм

Масленица – ЩIымахуэр егъэжьэжын

Понедельник- Встреча

Лакомка

Разгул

Проводы

Проводы

Проводы

Г ъ а т х э

Тхьэгъэзит Зубер 1934гъ.

Псалъэ гугъухэрГъэрэ щIырэ зэхокI-щIымахуэр йокI гъатхэр къохьэ.Уей-щIыIэ.ЗэрыхэмыгъащIэ-зэрытемыгъакIуэ.Вагъэбдзумэ-щывэкIэ пхъэIэщэм къыгуихыу сатыру игъэтIылъ щIы.ЛъэкI къамыгъанэу ягъахъэ-зэралъэкIкIэ зоныкъуэкъу, зобэнхэр

Гъэрэ щIырэ зэхокI-щIымахуэр йокI гъатхэр къохьэ.
Уей-щIыIэ.
ЗэрыхэмыгъащIэ-зэрытемыгъакIуэ.
Вагъэбдзумэ-щывэкIэ пхъэIэщэм къыгуихыу сатыру игъэтIылъ щIы.
ЛъэкI къамыгъанэу ягъахъэ-зэралъэкIкIэ зоныкъуэкъу, зобэнхэр






Пробуждение











Художественнэ-изобразительнэ Iэмалхэр. КъэгъэпсэуныгъэТэрч къыхедзэ уэрэд кIыхьырДеипс цIыкIур йожьу ТэрчПапщэу щатэу.

Къэгъэпсэуныгъэ
Тэрч къыхедзэ уэрэд кIыхьыр
Деипс цIыкIур йожьу Тэрч
Папщэу щатэу.

Читайте также: