Реферат мішані ліси україни
Обновлено: 05.07.2024
Aoi?/i? iaae? oe?a?inoaa. Iica Oe?a?iith i?iaeeaa? iaeaea i’yoa /anoeia
oe?a?ioe?a, cia/ia /anoea yeeo i?eiaaea? ia i?eeaae? ?aeiie, eio?? ?,
aeania, aoi?/iith oa?eoi. th oe?a?inueei? ethaeiino?.
C i?eaiaeo aoi?/ieo iaae ? aein? oi/aoueny iaoeia? aeeneon.
caii/aoeiaai? ua o ieioeiio noie?oo? A.Iao?iaei ? i?ci?oa i?iaeiaaeai?
O.Iaeneiaieii, N.?oaeieoeueeei, I.Eooi??ii. O a?eueoino? eiioeaioe?e
i?aaaeththoue, ye i?aaeei, nooi oi?iaeuei? oa?aeoa?enoeee i?aeaoi?/iino?
– e?euee?ni?, cie?aia oae?, ye eiiiaeoi?noue aoi?/iiai ianeao. I?e
oeueiio iaei? aeine?aeieee aaaaeathoue, ui eiiiaeoei aoi?/iei ianeaii ?
oa?eoi. canaeai? i?aaenoaaieeaie iaeiiai aoiino ia 30% (A.Eieiaee,
I.Ei?aeoaa), ?io? – ia 50% (A.A?e?iiae/), o?ao? aeciathoue eeoa
aaniethoio a?eueo?noue (I.?onia).
Cae/aeii, i?aaenoaaieoeoai aoiino a?a? aaaeeeao ?ieue i?e aecia/aii?
aoi?/ii? oa?eoi. i?ioa aiii iaiaei?iii ia? iia’ycoaaoeny c ?noi. th
?? canaeaiiy. Aaeaea a?aeiii, ui a?eueo?noue ia?eoa??eieo aoi?/ieo cii
Oe?a?ie, ye? iei? ia?aaoaathoue o neeaae? non?aei?o aea?aeaa, ?
niieiia?/ieie ?? caieyie, oi/a ia caaaeaee oai ia?aaaaeathoue oe?a?ioe?.
Ioaea, aoi?/iith oa?eoi. th ne?ae aaaaeaoe a?aae iniiaiiai aoi?/iiai
ianeao oa an? niieiia?/i? caie?, ye? ? eiai i?iaeiaaeaiiyi.
C iaeyaeo ia oaea aecia/aiiy ni?iao?ii noa?aeoa?ecoaaoe aoi?/i? iaae?
Oe?a?ie. Iaei?ioyaei?o? aiie ia noiae? ? aeeth/athoue Neia?aenueeo
Oe?a?io oa Aeiiueio.
Eieenue oe? niieiia?/i? caie? Oe?a?ie caaeeny “iieoaeiaaeie caieyie” oa
Cae?nueeith Oe?a?iith, a o a?eueo a?aeaeaeai? /ane – Noa?iaeoaueiith,
Niiaueiith, Iiaeiiiyi. O?eaaeee /an Aeiiueia ? Neiaiaeaiueia aoee
“aeeeei iieai” i?ae Oe?a?iith oa Iineia??th, c iaeiiai aieo, ?
e?einueeeie oaoa?aie – c ?ioiai. Ia?oei, ooi a?aeaaaeeany caoenoeoe oe?
caie? a?ae e?einueei? i?aee, aoa oe?a?inueeee eiycue Aeieo?i
Aeoiaaaoeueeee (Aaeaea), eio?e 1559 ?ieo “iiaea e?eioeia ia sseaea?a
aeecei Aciaa”. A?aeoiae? oe?a?inuee? eicaee noaee iiaiii?aaieie
ainiiaea?yie o neia?aenueeeo caieyo. Oaea o 1599 ?. aiie canaeeee
Aaeoeee, a caiaeii – Ona?aeo, ssaeoiaaa, Ei?i/o; 587 eicaoeueeeo n?iae
iae?/oaaeiny o Oa?eia?; ia ii/aoeo ae OV?? no. ia a?eueieo caieyo
caniiaothoueny aeanyoee oe?a?inueeeo n?e. O?eueee ?aai Iacaia, eio?ee
iniaeeai oio?a ooaa?aeeoeny ia Neiaiaeaiuei?, iaa 49 n?e, naeeu oa
neia?ae, o yeeo iae?/oaaeiny 5136 naeyinueeeo aeai??a oa 968 aeai??a
“a?eueieo /a?ean?a”.
Aeania, oe?a?inueea eieii?caoe?y Neiaiaeaiueie aeaea ciiao Iineianuee?e
aea?aeaa? ia?anoiooe ?? i?aaeaii? ei?iaeiie a?ae Iooeaey aei A?enueea
Caii??cueeiai, iinooiiai canaeyth/e iia? caie? ?in?enueeeie a?enueeiaeie
iinaeaioeyie. I?ioa iniiaiei ?o ianaeaiiyi caeeoaeeny oe?a?ioe?. Ca
aeaieie ia?aieno 1897 . c 2 492 316 aeeoae?a Oa?e?anueei? aoaa?i??
oe?a?ioe?a aoei 2 009 411; ?c 1 967 054 iaoeaioe?a Ai?iiacueei? – iaeaea
iieiaeia (854 093); c 1 604 515 aeeoae?a Eo?nueei? aoaa?i?? 523 277 aoee
oe?a?ioeyie.
Oaeee aoi?/iee ?iceeaae ianaeaiiy neoaoaaa i?aenoaaith aeey
?iciaaeoaaiiy ei?aeii?a i?ae oe?a?inueei? Neiaiaeaiueiith ? ?in??th, ui
?iaeeiny a?ae?aco i?ney ethoiaai?, a iio?i ? i?ney aeiaoiaai?
?aaiethoe?e 1917 ?. Ae?oeo 1918 ?. ii/aeeny ia?aaiai?e i?ae ?in?enueeith
oa oe?a?inueeith aeaeaaaoe?yie. Inoaiiy i?iiiioaaea anoaiiaeoe oae?
ei?aeiie: ia oa?eoi. Eo?nueei? aoaa?i?? – a?ae Iiaoeiae/?a aei
Aeooeiaa ? Noa?iai Ineiea, a iaaeao Ai?iiacueei? aoaa?i?o – a?ae
Oaoae?aee aei ei?aeiio c A?enueeii Aeiinueeei. I?ioa ?in?enueea noi?iia
oeeo i?iiiceoe?e ia i?eeiyea, ia?aaiai?e caoyaioeeny, a iio?i ? cian?i
aoee i?eieiai?.
Ii/eiath/e c OV. no. ?ioaineaii eieii?cothoueny oe?a?ioeyie ?
i?aaeaii? oa i?aaeaiii-no?aei? caie? (oae caaia Noaiiaa Oe?a?ia).
I?eaaaeaeii: oea aoea /aoaa?oa a ?noi. aaeeea eieii?caoe?eia oaeey ia
niieiia?/i? caie? neia’yinoaa. Iai?ee?ioe? OV. no. ia?aaaaeio
a?eueo?noue ianaeaiiy e?ath aaea noaiiaeyoue oe?a?ioe? (71,5%). I?ioean
oe?a?i?caoe?? Noaiiai? Oe?a?ie iniaeeai iineeeany o O?O no. ca
noaoenoe/ieie aeaieie 1861-1897 . iaaaaeaieie A.Na?a?e/oeii, na?aae
11 944 ia?anaeaioe?a aei Ia??oiieuenueeiai iia?oo Eaoa?eiineaanueei?
aoaa?i?? aaniethoio a?eueo?noue – 8 764 iniae – noaiiaeee i?a?aioe c
Iieoaaueie, Ee?aueie oa *a?i?a?aueie. Ca?aeoe eoia iniiaiee iio?e
ia?anaeaioe?a ? aei Oa?niiueie. Iaa?oue E?ei, i?ney eiai caaithaaiiy
?in??th ? aenaeaiiy cia/ii? /anoeie i?noeaaeo oaoa? oa a?ae?a, aeoeaii
inaithaaany oe?a?ioeyie, iniaeeai o noaiia?e /anoei?. Eeoa c e?ioey
OV. no. aei 1861 ?. nthaee ia?anaeeeiny aeecueei i?eueeiia ethaeo.
Caaaeueia aeeiai?ea i?aaenoaaieoeoaa oe?a?inoaa o i?aaeaiii-no?aeieo
?aeiiao oe?a?inueeiai aoi?/iiai ianeao aeaeyaea? oaeei /eiii: o 1926 ?.
oe?a?ioe? neeaaeaee oai 71,3%, o 1959 – 71,8, o 1970 – 68,4, 1979 –
65,5% ? a 1989 ?. – 56,9%. Oaeee ?iceeaae a?aeaeaa? aoiiiaoe?iiaeueio
neooaoe?th o aeacaiiio ?aa?ii? – ?ioaineaio ?oneo?eaoe?th ianaeaiiy. ??
aeoiee nyaathoue e?ioey OVIII no., eiee aoea e?ea?aeiaaia Caii??cueea
N?/ ? cia/ia /anoeia oe?a?inueeiai eicaoeoaa aoea ia?anaeaia o
I?e/i?iiii?’y oa Eoaaiue. Iei? ae yae?ii iaoe?iiaeueiiai a?ae?iaeaeaiiy
o ia?eoa??eieo c iniiaiei oe?a?inueeei aoi?/iei ianeaii no?aeieo ?aeiiao
noa? naia eicaoeoai – Eoaai? oa Oa?aeo.
Cao?aei? aoi?/i? iaae? oe?a?inoaa aeeeiththoueny a oa?eoi. non?aei?o
aea?aeaa: Iieueu?, Neiaa//eie, ?oioi. Oe? caie?, ye ie cia?ii, eieenue
aoee neeaaeiaeie Ee?anueei? ?on?, aea caiaeii iaaeiaai aoee a?ae??aai?
a?ae iaoa?einueeiai aoi?/iiai ?aa?iio.
A noi?aeieo c Oe?a?iith ?aeiiao Iieueu? oaeeie oa?eoi??yie ? eieeoi?
“/a?aii? caie?”, cie?aia Oieiueia, Ia?aieoeyiueia, /anoeiai Aiee?aueia,
Eaie?aueia oa Iaaenyiiy. E??i oeeo caiaeue, ye? ? i?iaeiaaeaiiyi
aoi?/iiai ianeao oe?a?ioe?a, o Iieueu? ?nio? e ?yae ?aeii?a ?c
ia?aaaaeii oe?a?inueeei ianaeaiiyi, ooai?aieo aiane?aeie aai i?e?aeiaiiy
aei Iieueu? ie?aieo oe?a?inueeeo caiaeue, aai i?a?aoe?e. Aei ?a/?, ne?ae
iaaieineoe, ui aea?aeaaiee ei?aeii i?ae Iieueuath oa N?N?, yeee aoa
anoaiiaeaiee o 1939 . a?eueoa a?aeiia?aeaa aoi?/iei iaaeai oe?a?ioe?a,
ai?ae ei?aeii 1946 ?ieo. Oae, Cao?aeia Aaee/eia, ianaeaia ia?aaaaeii
oe?a?ioeyie, a?ae?eoea aei Iieueu?, a i?ae oei o?eueee o
Ia?aieoeyinueeiio iia?o? oe?a?ioe? neeaaeaee 80,8%, Oeaoai?anueeiio –
72,9, E?nueeiio – 74,4, Nyiioeueeiio – 55,5. Iniaeeai ae?aiaoe/ii
neeaeany aeiey eaie?a – aoiia?ao?/ii? a?oie oe?a?ioe?a, eio?a ii
cae?i/aii? ae?oai? na?oiai? a?eie iaeaea iiai?noth iieieeany o Iieueu?.
Eeoa o 1947 ?. c? nai?o niieiia?/ieo caiaeue aoei i?eioniai ia?anaeaii
140 oen. eaie?a. Oey iia?aoe?y (“A?nea”) o?eaaea aae aei 1950 ?. Iei? o
Iieueu? iaoea? iiiaae 350 oen. oe?a?ioe?a.
A ?oioi?? aoi?/i? iaae? aaoiooiiiiai oe?a?inoaa aeeth/athoue aeaa
?aeiie I?aaeaiii? Aoeiaeie: Ia?aii?io/eio oa No/aaueio. Ia?oa iaaeo? c
*a?i?aaoeueeith, ae?oaa – ?c Caea?iaonueeith iaeanoyie Oe?a?ie. Oi/ieo
aeaieo i?i e?euee?noue oe?a?inueeiai ianaeaiiy a oeeo ?aeiiao iaia?,
oi/a ??ci? aeaea?aea iaaiaeyoue oeeo?e o 70-100 oen. Ie??i oiai, a
?oioi?? ? ua aeaa oe?a?inueeeo ?aeiie – Aaiao oa Aeia?oaeaea o ae?e?
Aeoiath. Aei Aaiaoo o OV. -O?O no. ia?anaeeeany /anoeia aooeoe?a i?ae
/an i?a?aoe?eieo i?ioean?a a Aano??enuee?e ?iia. ; o Aeia?oaeaeo –
eieeoi? eicaee Caii??cueei? N?/?, e?ea?aeiaaii? iai?ee?ioe? OV. no.
I?iaeiaaeaiiyi iniiaiiai aoi?/iiai ianeao oe?a?ioe?a ia caoiae? ?
?aeiie No?aeii? Neiaa//eie – I?yo?aueia, Eioeoea, Noa?a Ethaiaia,
Aa?ae??a, Aoiaiia, Naeaeiee. Oe? caie?, c aeaai?o-aeaaai ianaeai?
?oneiaie, ia?aaoaaee o oaiaeaeuei?e caeaaeiino? a?ae Oai?ueie (c O?
no.), a ii/eiath/e c OV? no. – Aano??enueei? (c 1867 ?. –
Aano?i-Oai?nueei?) ?iia. C ooai?aiiyi *aoineiaaoeueei? aea?aeaae aiie
noaee ?? neeaaeiaith. Oe?a?ioe? i?iaeeaathoue ? a ?ioeo ?aeiiao *ao?? oa
Neiaa//eie (a iniiaiiio oea ia?anaeaioe? 1917-1920 . ?c Aaee/eie).
Caaaeii o *ao?? oa Neiaa//ei? ?o iei? iiiaae 100 oen., aea? o?aoeie c
ieo – o Neiaa//ei?.
Aaoiooiiia oe?a?inueea ianaeaiiy caa?aaeiny oaeiae a Oai?uei?, ocaeiaae
na?aaeiuei? oa/?? Oene, ui iaaeo? ?c Caea?iaooyi.
У північній частині України знаходиться зона мішаних лісів (20% території країни). Її південна межа проходить приблизно по лінії Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Житомир — Київ — Ніжин — Глухів.
Зона лежить у південній частині Поліської низовини, тому її називають ще й Поліссям. Територія низовини майже плоска, з невеликим похилом до Дніпра і Прип'яті. Абсолютні висоти тут коливаються переважно від 200 до 90 м, найбільша висота — 316 м (Словечансько-Овруцький кряж).
На рельєф території значний вплив мав льодовик. Найтиповішими льодовиковими формами є моренні горби (залишені льодовиком відклади); піщані (зандрові) поля, утворені талими водами льодовика; відшліфовані камені-валуни, принесені льодовиком з півночі материка. Перевіяні вітром піски утворюють дюни — піщані горби, завдовжки до 5 км, заввишки до 18 м.
Характерною рисою території е її заболоченість. Найбільше болота поширені у західній та північній частинах зони.
Клімат зони помірно континентальний. Температура повітря змінюється із заходу на схід у січні — від -4 до -8 °С, у липні — від +17 до +19 °С. Тут випадає найбільше опадів серед рівнинних регіонів (600-700 мм на рік), а при невеликій випаровуваності (700-450 мм) зволоження надмірне.
У зоні сформувалась густа річкова мережа. Це ріки — притоки Прип'яті і Дніпра. Прип'ять бере початок з крайньої північно-західної частини Волинської області, приймаючи такі найбільші притоки: Турію, Стохід, Стир, Горинь, Уборть. Дніпро перетинає зону у центрально-східній частиш, приймаючи притоки Прип'ять, Десну, Уж, Тетерів, Ірпінь. На крайньому заході зони (на кордоні України з Польщею) протікає р. Західний Буг (з притокою Луга).
Всі ріки мають широкі долини з низькими берегами, повільну течію; вони повноводні, бо живляться передусім атмосферними опадами.
На території Полісся є найбільша в Україні кількість природних озер. У його північно-західній частині знаходяться Шацькі озера, переважно карстового і льодовикового походження. Найбільшими з них е озера Свитязь, Пулемецьке.
Уздовж р. Десна та у долинах р. Прип'ять є близько 100 озер, переважно стариць (або прируслових озер). Вони невеликі, розміщені на заболочених низовинних територіях.
Майже на всій території зони поширені дерново-підзолисті ґрунти. У місцях виходу на поверхню крейдяних порід сформувались дерново-карбонатні, в низинних ділянках — дернові ґрунти, а в долинах рік та приозерних пониззях — торфово-болотні ґрунти, торфовища і лучні ґрунти. Всі ґрунти зони мають невисоку родючість через значну кислотність і надмірне зволоження.
На території Полісся ростуть соснові, сосново-дубові, дубово-грабові та вільхові ліси. Крім основних порід в них трапляються бук, ялина, осика, береза та ін. У місцях, де лісів немає, розвивається трав'янисто-чагарникова рослинність лук і боліт.
У лісах водятьсязайці, лисиці, козулі, єното-видні собаки, кабани, вовки, білки, вздовж рік — бобри і норки; багато птахів — тетереви, глухарі, журавлі, лелеки; із комах — бджоли, жуки-олені, ковалики, шовкопряди, комарі та ін. Водяться також польові та лісові миші.
За природними особливостями мішані ліси України поділяються на шість фізико-географічних провінцій: Волинську, Житомирську, Київську, Чернігівську, Новгород-Сіверську і Мале Полісся. Ці провінції відрізняються тим, що із заходу на схід зменшується кількість опадів, абсолютна і відносна вологість повітря і ґрунтів, знижується заболоченість і лісистість, збільшуються площі орних земель.
Для охорони і збереження природного довкілля на території зони організовано Шацький та Деснянсько-Старогутський національні природні парки. Поліський і Рівненський природні заповідники.
цвіте у травні, її квітки повернені до сонця і слідують за його рухом по небосхилу.
її сині дзвоники вистилають землю в широколистяному лісі з початку весни.
зацвітає найпершим, коли не скрізь зійшов сніг. У природі він тепер трапляється рідко.
Пізніше – конвалія, фіалки, купина
її листочки покриті
Купина багатоквіткова : це дуже рідкісна рослина з білими дзвониками.
її маленькі білі квітки у формі дзвіночків дуже приємно пахнуть.
У мішаних лісах багато грибів.
Гриби надзвичайно різноманітні
- Пам'ятай! Якщо поруч з тобою немає дорослих, які добре знаються на грибах, краще їх узагалі не чіпати. Але якщо раптом ти візьмешся за гриб, у жодному разі не доторкайся до обличчя
- Навіть їстівні гриби не можна їсти сирими !
- Пригадай і назви їстівні та отруйні гриби
У зоні мішаних лісів різноманітний тваринний світ
Травоїдні тварини
Олень благородний
Хижі тварини
Всеїдні тварини
Це треба знати:
Птахи мішаних лісів
Більшість птахів
прилітає навесні з
теплих країв
На лісових озерах і болотах з'являються:
лелека білий
журавель сірий
Постійними мешканцями зони мішаних лісів є:
- Широколистяні ліси формувалися в умовах кращого зволоження – переважно в західній і північній частинах зони
- Дубові ліси (діброви) формувались на більш розчленованих ярами й балками ділянках
-75%
Вы можете изучить и скачать доклад-презентацию на тему Полісся. Мішані ліси. Презентация на заданную тему содержит 7 слайдов. Для просмотра воспользуйтесь проигрывателем, если материал оказался полезным для Вас - поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте наш сайт презентаций в закладки!
Розміщення природньої зони Лісова зона знаходиться у північній частині України. У ній виділяють дві підзони: мішаних і широколистих лісів. На заході України мішані ліси змінюються у південному напрямку широколистими, які поширюються до Передкарпатської височини і кордону з Молдовою.
Водойми Полісся Найбільші річки Українського Полісся - Дніпро, Десна, Прип’ять, Горинь, Стир, Тетерів, Уборть, Уж, Снов, Остер. У межах Полісся протікає близько 700 річок, які мають довжину понад 10 км. Там багато озер, заболочених ділянок, торфовищ, великі запаси підземних вод.
Ґрунти Типовими для Українського Полісся є дерново-підзолисті піщані ґрунти. Ґрунти тут містять достатню кількість вологи, але поживних речовин в них мало, тому що вони вимиваються.
Тваринний і рослинний світ Тут переважають хвойні і широколисті ліси. Серед широколистих порід найбільш поширеним є дуб звичайний, серед хвойних - сосна звичайна. Ростуть граб, береза, вільха, осика, липа тощо. На крайньому заході переважає сосна з ялиною європейською, на сході — дуб звичайний.
Проблеми Полісся Великої шкоди Поліссю завдали науково необґрунтовані осушення боліт. Інтенсивне осушення тут почалося з 1966 року. Спочатку за рахунок знищення боліт площа сільськогосподарських угідь збільшилася на 1,6 млн. гектар, але до 1992 року площа небезпечних кислих та змитих ґрунтів досягла 47,1% загальної площі сільськогосподарських угідь.
Читайте также: