Щоджэнц1ык1у 1эдэм и гъащ1эмрэ и литературнэ лэжьыгъэмрэ доклад

Обновлено: 18.05.2024

  • Для учеников 1-11 классов и дошкольников
  • Бесплатные сертификаты учителям и участникам


Описание презентации по отдельным слайдам:


сурэт

Щоджэнц1ык1у 1эдэм Угъурлы и къуэр 1916 гъэм Бахъсэн районым хыхьэ Старэ Креп.

Щоджэнц1ык1у 1эдэм Угъурлы и къуэр 1916 гъэм Бахъсэн районым хыхьэ Старэ Крепость ( Кушмэзыкъуей) къуажэм щыщ мэкъумэшыщ1э къулейсыз унагъуэм къыщалъхуащ. 1эдэм къуажэ школым щеджащ Щоджэнц1ык1у Алий и деж. Нэхъ иужьк1э абы къиухащ Ленинскэ учебнэ городокыр, Къэбэрдей-Балъкъэр къэрал пединститутыр.


Хэку зауэшхуэр щыщ1идзам 1эдэм Къызбрун III къуажэм дэт школым и директору ла.

Хэку зауэшхуэр щыщ1идзам 1эдэм Къызбрун III къуажэм дэт школым и директору лажьэт. Ар езым и ф1эф1ыныгъэк1э фронтым к1уащ. Щоджэнц1ык1ум зауэр Венгрием щиухащ 1945 гъэм и гъатхэм.


Илъэсищым щ1игъу зауэ зэманым 1эдэм усэкуэд, поэмэу т1у, тетрад 1увит1 ярыз д.

Илъэсищым щ1игъу зауэ зэманым 1эдэм усэкуэд, поэмэу т1у, тетрад 1увит1 ярыз дневникхэр итхауэ щытащ, ауэ а архив къулейр Будапешт къалэм маф1эм щыхисхьащ, дунейм къытемыхьэу.


Зауэ нэужьым 1эдэм Угъурлы и къуэр Къэбэрдей-Баъкъэр щ1эныгъэ-къэхутак1уэ инс.

Зауэ нэужьым 1эдэм Угъурлы и къуэр Къэбэрдей-Баъкъэр щ1эныгъэ-къэхутак1уэ институтым щылэжьащ, пединститутым адыгэбзэмк1э и кафедрэм и егъэджак1уэу лэжьащ.


1953 гъэм 1эдэм республикэм и Тхак1уэхэм я союзым и правленэм и председателу.

1953 гъэм 1эдэм республикэм и Тхак1уэхэм я союзым и правленэм и председателу хахащ. сурэт


1954-1956 гъэхэм 1эдэм Къэбэрдей-Балъкъэрым Культурэмк1э и министру лэжьащ, м.


Щоджэнц1ык1у 1эдэм зауэм щызэрихьа л1ыгъэм, лэжьыгъэм папщ1э къыхуагъэфещащ К.

Щоджэнц1ык1у 1эдэм зауэм щызэрихьа л1ыгъэм, лэжьыгъэм папщ1э къыхуагъэфещащ Краснэ Знамя ордену т1у, Краснэ Звезда орденыр, Хэку зауэшхуэм и орден I,II степенхэр, Народхэм я Зэныбжьэгъугъэ, Щ1ыхь Дамыгъэ орденхэр, медалу 14.


Щоджэнц1ык1у 1эдэм хэлъхьэныгъэшхуэ хуищ1ащ къэбэрдей поэзиемрэ прозэмрэ зэф1.

Щоджэнц1ык1у 1эдэм хэлъхьэныгъэшхуэ хуищ1ащ къэбэрдей поэзиемрэ прозэмрэ зэф1эгъэувэным ик1и зегъэужьыным. Абы и 1эдакъэщ1эк1 тхыгъэхэр лъэпкъ культурэм и дыщэ фондым хыхьащ.



1эдэм тхэн зэрыщ1идзэрэ дахьэх дунейм и лъэхъэзэхуэмыдэхэм пыщ1а фащэхэмрэ те.

1эдэм тхэн зэрыщ1идзэрэ дахьэх дунейм и лъэхъэзэхуэмыдэхэм пыщ1а фащэхэмрэ теплъэхэмрэ: Уо1уоплъэ розэм, 1ущхьэ пкъыщ1эм, Узэплъым пщ1эркъым я нэхъ дахэр. Шылэрэ данэу фащэ ящ1ым Хэлэжьыхь хуэдэщ езы гъатхэр.

Тхьэмадэр ди еджак1уэ ц1ык1ухэм гулъытэншэу яхущытыкъым. Абы сабийхэм папщ1э.

Си анэ Сыт щы1эну анэм Хуэдэу бынк1э гуапэ? Аращ и псэм, и нэм Дыхуэзыхьыр яп.

Си анэ Сыт щы1эну анэм Хуэдэу бынк1э гуапэ? Аращ и псэм, и нэм Дыхуэзыхьыр япэ. «А си щ1алэ!! – жи1эу Си щхьэм 1э делъэ, Бын хэплъыхь имы1эу Ноби къыдопсалъэ. Уэри жьагъ умыщ1э, А си анэ дыщэ, Гъэ къэсыху уи гъащ1эм Гъащ1э къыпрещэ!

1эдэм и усыгъэр зыужьык1э дахэм и гъуэгум тетщ. Абы езым и налкъут мыунк1ыф1ы.

1эдэм и усыгъэр зыужьык1э дахэм и гъуэгум тетщ. Абы езым и налкъут мыунк1ыф1ыж хилъхьащ нобэрей ди литературэм, гупсысэ инхэр псалъэ лыдхэмк1э къи1уэтэфащ, адыгэ усэр лирикэм и лъынтхуэ уэрхэмк1э игъэбэтащ.

Щоджэнц1ык1у 1эдэм - 95

Щоджэнц1ык1у 1эдэм - 95

Щоджэнц1ык1у 1эдэм усак1уэ къудейкъым, ар ик1и прозаик 1эзэщ – абы итхахэм я.

Щоджэнц1ык1у 1эдэм зэдзэджак1уэ 1эзэт. Абы адыгэбзэк1э зэридзэк1ащ урыс класс.

Щоджэнц1ык1у 1эдэм зэдзэджак1уэ 1эзэт. Абы адыгэбзэк1э зэридзэк1ащ урыс классическэ, хамэ къэрал ик1и ди къэралым щыпсэу лъэпкъ зэмыл1эужьыгъуэхэм я литературэм щыщ тхыгъэ зыбжанэ. Псалъэм папщ1э, апхуэдэщ, Шекспир, Пушкин, Маяковский, Островский сымэ я тхыгъэхэм щыщхэр.

Щоджэнц1ык1у 1эдэм и щхьэк1и и лэжьыгъэк1и ди къэралым и щ1ып1э куэдым къыщац.

1эдэм тхэным къыщынэмыщ1а, сурэт ищ1у щытащ. Абы и 1эдакъэм къыщ1эк1ащ: Сурэт.

1эдэм тхэным къыщынэмыщ1а, сурэт ищ1у щытащ. Абы и 1эдакъэм къыщ1эк1ащ: Сурэт.

Тхак1уэшхуэхэм Щоджэнц1ык1у 1эдэм теухуауэ жа1ахэр: Стельмах Михайло «Щоджэнц.

Тхак1уэшхуэхэм Щоджэнц1ык1у 1эдэм теухуауэ жа1ахэр: Стельмах Михайло «Щоджэнц1ык1у 1эдэм и усэхэм сыт щыгъуи щынэрылъагъущ ар нобэрей зэманым дек1у, къызыхэк1а лъэпкъыр имыгъэгъуащэу зерыщытыр. Абы и усэхэр гъэхуащ, пыухык1ащ. Абыхэм гуращ1э лъагэ, гупсысэ куу япкърылъщ.

1эдэм, пхэлъа ц1ыхугъэшхуэр Уи 1эужь дахэм къахэбнащ Уи тхыгъэф1хэр ди уэздыг.

1эдэм, пхэлъа ц1ыхугъэшхуэр Уи 1эужь дахэм къахэбнащ Уи тхыгъэф1хэр ди уэздыгъэу Ди пащхьэм куэдрэ къыщыблэнщ. Хэку зауэщхуэм щызепхьа л1ыгъэр Мыук1ыф1ыж маф1эу къытхуэблэнщ, Куэду къэпхьа ди Хэку дамыгъэр Ди школ музейхэм щытхъумэнщ.

Краткое описание документа:

Знакомство с жизнью и творчеством поэта Адама Огурлиевича Шогенцукова. На слайдах учащиеся познакомятся с богатым жизненным и творческим путём известного кабардинского поэта. В любом пейзажном стихотворении Адама Шогенцукова есть своё восприятие природы и своя оценка человеческих деяний. Его творческая индивидуальность видна в презентации.

  • подготовка к ЕГЭ/ОГЭ и ВПР
  • по всем предметам 1-11 классов

Курс повышения квалификации

Дистанционное обучение как современный формат преподавания


Курс повышения квалификации

Дислексия, дисграфия, дискалькулия у младших школьников: нейропсихологическая диагностика и коррекция

  • Курс добавлен 24.12.2021
  • Сейчас обучается 200 человек из 52 регионов


Курс повышения квалификации

Актуальные вопросы теории и методики преподавания в начальной школе в соответствии с ФГОС НОО

  • Сейчас обучается 353 человека из 70 регионов
  • ЗП до 91 000 руб.
  • Гибкий график
  • Удаленная работа

Дистанционные курсы для педагогов

Свидетельство и скидка на обучение каждому участнику

Найдите материал к любому уроку, указав свой предмет (категорию), класс, учебник и тему:

5 605 136 материалов в базе

Самые массовые международные дистанционные

Школьные Инфоконкурсы 2022

Свидетельство и скидка на обучение каждому участнику

Другие материалы

Вам будут интересны эти курсы:

Оставьте свой комментарий

  • 02.01.2019 2981
  • PPTX 12.6 мбайт
  • 36 скачиваний
  • Оцените материал:

Настоящий материал опубликован пользователем Тхашугоева Арина Аскербиевна. Инфоурок является информационным посредником и предоставляет пользователям возможность размещать на сайте методические материалы. Всю ответственность за опубликованные материалы, содержащиеся в них сведения, а также за соблюдение авторских прав несут пользователи, загрузившие материал на сайт

Если Вы считаете, что материал нарушает авторские права либо по каким-то другим причинам должен быть удален с сайта, Вы можете оставить жалобу на материал.

Автор материала

40%

  • Подготовка к ЕГЭ/ОГЭ и ВПР
  • Для учеников 1-11 классов

Московский институт профессиональной
переподготовки и повышения
квалификации педагогов

Дистанционные курсы
для педагогов

663 курса от 690 рублей

Выбрать курс со скидкой

Выдаём документы
установленного образца!

Учителя о ЕГЭ: секреты успешной подготовки

Время чтения: 11 минут

В ростовских школах рассматривают гибридный формат обучения с учетом эвакуированных

Время чтения: 1 минута

Школы граничащих с Украиной районов Крыма досрочно уйдут на каникулы

Время чтения: 0 минут

Каждый второй ребенок в школе подвергался психической агрессии

Время чтения: 3 минуты

В Россию приехали 10 тысяч детей из Луганской и Донецкой Народных республик

Время чтения: 2 минуты

Минобрнауки и Минпросвещения запустили горячие линии по оказанию психологической помощи

Время чтения: 1 минута

Онлайн-тренинг: нейрогимнастика для успешной учёбы и комфортной жизни

Время чтения: 2 минуты

Подарочные сертификаты

Ответственность за разрешение любых спорных моментов, касающихся самих материалов и их содержания, берут на себя пользователи, разместившие материал на сайте. Однако администрация сайта готова оказать всяческую поддержку в решении любых вопросов, связанных с работой и содержанием сайта. Если Вы заметили, что на данном сайте незаконно используются материалы, сообщите об этом администрации сайта через форму обратной связи.

Все материалы, размещенные на сайте, созданы авторами сайта либо размещены пользователями сайта и представлены на сайте исключительно для ознакомления. Авторские права на материалы принадлежат их законным авторам. Частичное или полное копирование материалов сайта без письменного разрешения администрации сайта запрещено! Мнение администрации может не совпадать с точкой зрения авторов.

Слайды и текст этой презентации Открыть в PDF

Адыгэ усыгъэм и дыгъэЩоджэнц1ык1у Алий (1900-1941)Лэжьыгъэр игъэхьэзыращ:Мудрэн Масират21- нэ еджап1э, Налшык къалэ.

Адыгэ усыгъэм и дыгъэ

Щоджэнц1ык1у Алий
(1900-1941)

Лэжьыгъэр игъэхьэзыращ:
Мудрэн Масират
21- нэ еджап1э, Налшык къалэ.

Лъэпкъ литературэм и лъабжьэр зыгъэт1ылъа Адыгэ литературэм и жанр

Лъэпкъ литературэм и лъабжьэр зыгъэт1ылъа

Адыгэ литературэм и жанр нэхъыщхьэхэр зэзыгъэпэща,литературнэ бзэмрэ усэ гъэпсык1эмрэ я зэф1эувэныр зэпха Щоджэнц1ык1у Алий Асхьэд и къуэр 1900 гъэм Старэ Крепость,жьымк1э Кушмэзыкъуей, къуажэм къыщалъхуащ.

Адэшхуэм и гъэф1эн1905 гъэм и адэшхуэ Пщыкъан телъхьэ зыхуэхъуа Алий Бахъсэн къыщызэрагъэпэща еджап1эм щ1от1ысхьэ,ехъул1эныгъэф1хэр и1эу къеух.

Адэшхуэм и гъэф1эн

1905 гъэм и адэшхуэ Пщыкъан телъхьэ зыхуэхъуа Алий Бахъсэн къыщызэрагъэпэща еджап1эм щ1от1ысхьэ,ехъул1эныгъэф1хэр и1эу къеух.

Щ1эныгъэм хуэпабгъэЩ1алэр зыхэдэн щимыгъуэтыххэм Бахъсэн дин 1уэхущап1эхэм щыхурагъаджэ еджап1эм, адэк1э Ц1агъуэ Нурий Дыгулыбгъуей къыщызэригъпэща

Егъэджак1уэ,къэхутак1уэ,лъэпкъ щ1эныгъэл1.Лъэпъ щ1эныгъэм абы щимыгъэунэхуауэ зы 1энат1и щы1эжкъым: адыгэбзэк1э иригъэджащ, школ директору, районом нэхъыщхьэу. Газетхэм

Лъэпкъ усыгъэм и налкъут

Къыдолъытэ дэ, нобэрей щ1эблэми, дэ къытк1элъык1уэнухэми, мы дунейр щытыху,зы адыгэ дунейм

Къыдолъытэ дэ, нобэрей щ1эблэми, дэ къытк1элъык1уэнухэми, мы дунейр щытыху,зы адыгэ дунейм тетыху, тщымыгъупщэу тщ1эн хуейуэ адыгэ усак1уэшхуэ Щоджэнц1ык1у Алий Хэку зауэшхуэ лъэхъэнэм и къек1уэк1ык1ар.

Хэку зауэшхуэм и маф1э лыгъейр къыдэзыдза нэмыцэ зэрапхъуэк1уэхэм зыл1 и быну

Хэку зауэшхуэм и маф1э лыгъейр къыдэзыдза нэмыцэ зэрапхъуэк1уэхэм зыл1 и быну пэщ1эуващ ди ц1ыхухэр. Абыхэм япэ сэтырхэм итт адыгэ лъэпкъым и набдзэ,тхак1уэшхуэ Щоджэнц1ык1у Алий 1эсхьэд и къуэр.

Зауэ…
Псалъэ к1эщ1щ ар, зэзуи дыджщ…

Щоджэнц1ык1у Алий и дежк1э шэч лъэпкъ зыхэмылъыжщ тек1уэныгъэр дыдей

Щоджэнц1ык1у Алий и дежк1э шэч лъэпкъ зыхэмылъыжщ тек1уэныгъэр дыдей зэрыхъунур.

Дэращ лъы гъажэм тек1уэнур,
Дэращ зи дыгъэр бзий хущхъуэр,
Дэращ бэлыхьыр зыгъэсу
Насыпым ц1ыхур хуэзышэр.

Хэкур хиутэн мурадк1э бийр ди щ1ыналъэ дахэм къохьэ. Аращ мыпхуэдэуи

Бобруйск къалэм дэта нэмыцэ1уэмЩоджэнц1ыку Алий сентябрым и 3-м йожьэ здэк1уэну къапэщыт щ1ып1эм нэмыблэгъэпау, 1эщэ-фащи кърамытау

Бобруйск къалэм дэта нэмыцэ1уэм

Щоджэнц1ыку Алий сентябрым и 3-м йожьэ здэк1уэну къапэщыт щ1ып1эм нэмыблэгъэпау, 1эщэ-фащи кърамытау ар нэмыцэ хьэк1экхъуэк1эхэм гъэр ящ1 ик1и 1941 гъэм и к1эм Бобруйск къалэм дэта нэмыцэ1уэм къэбэрдей усак1уэ гъуэзэджэр игъуэ нэмысу йок1уадэ.

1962 гъэм ноябрым и 20-м Нало З., Къардэнгъущ Зырамыку, усак1уэм

Ар Бобруйск лагерым зэрисар зы мазэ иримыкъущ. Алий дунеягъэкIэ илъэгъужакъым псэкIэ, акъылкIэ илъэс блыщ1 ипэкIэ

Ар Бобруйск лагерым зэрисар зы мазэ иримыкъущ. Алий дунеягъэкIэ илъэгъужакъым псэкIэ, акъылкIэ илъэс блыщ1 ипэкIэ къилъэгъуар. Ауэ усакIуэшхуэр, лIыхъужьыр, ноби дигъэIущу, и тхыгъэ налкъутхэм ди лъэпкъ литературэр лъагэу иIэту, адыгэ лъэпкъым и лIыгъэ макъамэр лъэщу иIэту къытхэтщ.

Адыгэ усыгъэм и дыгъэ

Щ1ымахуэ уэсу ди напэр хужьу, Гъэмахуэм и хуабэр ди гум иримыхыу, Бжьыхьэм и бэвыр ди унагъуэ имык1ыу Гъатхэм

Щ1ымахуэ уэсу ди напэр хужьу,
Гъэмахуэм и хуабэр ди гум иримыхыу,
Бжьыхьэм и бэвыр ди унагъуэ имык1ыу
Гъатхэм и уафэ къащхъуэм, щ1ылъэ щхъуант1эм дыщыщ1эращ1эу
Диф1 дгъэлъап1эу псэун лъэпкъ Тхьэм дищ1.


Урокым къыщыгъэсэбэпыпхъэхэр: проектор (презентацэ), Щоджэнц1ык1у Алий и сурэтыр, и тхыгъэхэр.

Еджак1уэхэр творческэ гуп-гупурэ гуэшащ. Гуп къэс зэхэмыхьэу пэш щхьэхуэ зэрыз щ1эсщ.

Содержимое разработки

Лицензия №041158, 360021, КБР, г.Нальчик, ул.Профсоюзная, 185, тел. 445141


(Щоджэнц1ык1у Алий и литературнэ творчествэм

теухуауэ еханэ классым щек1уэк1а къэхутэныгъэ урокым и

план-конспект)


17-нэ курыт еджап1эм

адыгэбзэмрэ литературэмк1э

егъэджак1уэ Щад Эммэ

Жыраслъэн ипхъу

Налшык, 2018 гъ.

Урокым и мурадхэр:

еджак1уэхэм бзэм хуа1э лъагъуныгъэр нэхъ куу щ1ын;

гъэхуауэ, бзэ дахэк1э усэм еджэфу , зэджар къа1уэтэжыфу егъэсэн;

литературэм дегъэхьэхын, Щоджэнц1ык1у Алий и гъащ1эм, и литературнэ творчествэмрэ щыгъэгъуэзэн;

еджак1уэхэм я бзэм зегъэужьын, къэхутэныгъэ лэжьыгъэхэм дегъэхьэхын.

Урокым къыщыгъэсэбэпыпхъэхэр: проектор (презентацэ), Щоджэнц1ык1у Алий и сурэтыр, и тхыгъэхэр.

Еджак1уэхэр творческэ гуп-гупурэ гуэшащ. Гуп къэс зэхэмыхьэу пэш щхьэхуэ зэрыз щ1эсщ.

Урокым и ек1уэк1ык1эр

Зи бзэр зыфIэдахэр ар

лъэпкъ узыншэщ,

Зи бзэм хуэсакъыр ар

лъэпкъ уахътыншэщ,

Адыгэ лъэпкъыр

дызэкъуэтынщ,

Ди бзэм и щIыхьыр

лъагэу тIэтынщ!

Урокым и ек1уэк1ык1эр

Хэзышэ псалъэмакъ.

Егъэдж.Фи махуэ ф1ыуэ, ц1ык1ухэ! Дауи къэфц1ыхуауэ къыщ1эк1ынщ мы уэрэдыр псоми. Уэрэдым и псалъэхэр, псоми зэрытщ1эщи, дэ ф1ыуэ тц1ыху, ф1ыуэ тлъагъу, ди литературэм и набдзэ Щоджэнц1ык1у Алийщ. Нобэрей ди дерсри зытегъэщ1ауэ щытынури а усак1уэ гъуэзэджэращ.

Егъэдж. Адыгэ лъэпкъыр дызэрыгушхуэ, дызэрыпагэ, усак1уэ щэджащэ Щоджэнц1ык1у Алий и ныбжьыр мы гъэм илъэс – 115 ирокъу. Алий хуэдэ ц1ыху къэгъуэтыгъуейщ жыс1эми, сыщыуэну къыщ1эк1ынкъым. Ар адыгэ лъэпкъыр дызэрыгушхуэ усак1уэ къудейкъым, ат1э ныбжьэгъу пэжщ, чэнджэщак1уэ нэсщ.

- Дэ ди мурадщ , нобэ дэтхэнэ зыми а ц1ыху хьэлэмэтыр и гум зэрыщигъаф1эр на1уэ къэтщ1ыну.

- Сэ сигугъэщ, дэтхэнэ зыми ар хьэлэмэт тщыхъуну, усак1уэ гъуэзэджэм и гурылъ-гурыщ1эхэм нэхъ куууэ дыщыгъуэзэну.

- Фэ унэ лэжьыгъэу фи1ащ а ц1ыху хьэлэмэтым и гъащ1эм, и литературнэ лэжьыгъэм теухуауэ къэхутэныгъэ лэжьыгъэ евгъэк1уэк1ыну, и усэ дахэхэм щыщу нэхъ фигу къыдыхьэхэр гук1э зэвгъэщ1эну. Иджыпсту дызэдэгуэшэнщ фи лэжьыгъэхэмк1э. Хэт сыт хуэдэ ехъул1эныгъэхэр и1эми къэтхутэнщ.

Едж. Усак1уэм теухуауэ музей ц1ык1у къызэдгъэпэщащ. Ар пэш –пэшурэ дгуэшащ.

Егъэдж. Япэ пэшым щ1эс ц1ык1ухэм къахутам дедэ1уэнщ.

Едж. Ди пэшым щ1эс гупым къэхутэныгъэ лэжьыгъэ едгъэк1уэк1ащ Щоджэнц1ык1у Алий и гъащ1эмрэ и литературнэ гъуэгуанэмрэ теухуауэ .

(Слайд 2)

Уемызэш, умышыни лIы ухъунщ.

(Слайд 3)

Егъэдж. Фыпсэу, усак1уэ гъуэзэджэм и творчествэр икъук1э хьэлэмэту ди пащхьэ къифлъхьащ.

Егъэдж. Иджы ет1уанэ пэшым щ1эсхэм ягъэхьэзырахэм дедэ1уэнщ. Едж. Дэтхэнэ зыми тф1эгъэщ1эгъуэну щ1эдджык1ащ Алий и усэхэр. Дэ дыхуейт федгъэдэ1уэну дигу ирихьахэм . (Еджак1уэхэм къыхаха усэхэм къоджэ, ахэр зэпкъырах.)

Егъэдж. Иджыпсту псалъэ еттынщ ещанэ пэшым щ1эсхэм.

Едж. Ди пэшым нобэ къыщызэ1утхащ Щоджэнц1ык1ум и тхыгъэхэм тетщ1ык1а сурэт выставкэ. (Ц1ык1ухэм ящ1а сурэтхэм топсэлъыхь, ахэр къыхахын хуей щ1эхъуа 1уэхугъуэхэр къа1уатэ.)

Урокым къащ1ар егъэбыдыл1эн.

Урокыр къызэщ1экъуэжын. (Рефлексия) - И1эт, ц1ык1ухэ, нобэрей дерсыр щхьэж къызэрытщыхъуар жыдывгъы1эт. - Хэт, сыт хуэдэ гукъыдэж кърита нобэ дыздэщы1а музейм?

- Фи пащхьэм телъщ карточкэ щырыщ я плъыфэхэр зэхуэмыдэу:

Удзыфэ - сигу ирихьащ.

Щхъуант1э- ику иту.

Плъыжь- сигу ирихьакъым.

Щхьэж зыхуегуак1уэр къе1эт.

Егъэдж. Зэрытлъагъумк1э псоми ди нобэрей музейм гукъыдэж къыдитащ.Фи 1эдакъэщ1эк1хэм икъук1э тф1эгъэщ1эгъуэну дык1элъыплъащ. Фыпсэу, лъэпкъ литературэм и набдзэ Щоджэнц1ык1у Алий и твэрчествэм нэхъыбэжу нобэ дызэрыдевгъэхьэхамк1э.


-75%

Презентация на тему Презентация по кабардинскому чтению на тему Адам Шогенцуков Весенние зарисовки, предмет презентации: Детские презентации. Этот материал в формате pptx (PowerPoint) содержит 33 слайдов, для просмотра воспользуйтесь проигрывателем. Презентацию на заданную тему можно скачать внизу страницы, поделившись ссылкой в социальных сетях! Презентации взяты из открытого доступа или загружены их авторами, администрация сайта не отвечает за достоверность информации в них, все права принадлежат авторам презентаций и могут быть удалены по их требованию.

Слайды и текст этой презентации

Щоджэнц1ык1у 1эдэм и литературнэ вечер

Щоджэнц1ык1у 1эдэм и литературнэ вечер

сурэтЩоджэнц1ык1у 1эдэм

Щоджэнц1ык1у 1эдэм Угъурлы и къуэр 1916 гъэм Бахъсэн районым хыхьэ Старэ Крепость ( Кушмэзыкъуей) къуажэм щыщ мэкъумэшыщ1э

Щоджэнц1ык1у 1эдэм Угъурлы и къуэр 1916 гъэм Бахъсэн районым хыхьэ Старэ Крепость ( Кушмэзыкъуей) къуажэм щыщ мэкъумэшыщ1э къулейсыз унагъуэм къыщалъхуащ. 1эдэм къуажэ школым щеджащ Щоджэнц1ык1у Алий и деж. Нэхъ иужьк1э абы къиухащ Ленинскэ учебнэ городокыр, Къэбэрдей-Балъкъэр къэрал пединститутыр.


Хэку зауэшхуэр щыщ1идзам 1эдэм Къызбрун III къуажэм дэт школым и директору лажьэт. Ар езым и ф1эф1ыныгъэк1э фронтым

Хэку зауэшхуэр щыщ1идзам 1эдэм Къызбрун III къуажэм дэт школым и директору лажьэт. Ар езым и ф1эф1ыныгъэк1э фронтым к1уащ. Щоджэнц1ык1ум зауэр Венгрием щиухащ 1945 гъэм и гъатхэм.


Илъэсищым щ1игъу зауэ зэманым 1эдэм усэкуэд, поэмэу т1у, тетрад 1увит1 ярыз дневникхэр итхауэ щытащ, ауэ а архив

Илъэсищым щ1игъу зауэ зэманым 1эдэм усэкуэд, поэмэу т1у, тетрад 1увит1 ярыз дневникхэр итхауэ щытащ, ауэ а архив къулейр Будапешт къалэм маф1эм щыхисхьащ, дунейм къытемыхьэу.


Зауэ нэужьым 1эдэм Угъурлы и къуэр Къэбэрдей-Баъкъэр щ1эныгъэ-къэхутак1уэ институтым щылэжьащ, пединститутым адыгэбзэмк1э и кафедрэм и егъэджак1уэу лэжьащ.


1953 гъэм 1эдэм республикэм и Тхак1уэхэм я союзым и правленэм и председателу хахащ.сурэт

1953 гъэм 1эдэм республикэм и Тхак1уэхэм я союзым и правленэм и председателу хахащ.



Щоджэнц1ык1у 1эдэм зауэм щызэрихьа л1ыгъэм, лэжьыгъэм папщ1э къыхуагъэфещащ Краснэ Знамя ордену т1у, Краснэ Звезда орденыр, Хэку зауэшхуэм

Щоджэнц1ык1у 1эдэм зауэм щызэрихьа л1ыгъэм, лэжьыгъэм папщ1э къыхуагъэфещащ Краснэ Знамя ордену т1у, Краснэ Звезда орденыр, Хэку зауэшхуэм и орден I,II степенхэр, Народхэм я Зэныбжьэгъугъэ, Щ1ыхь Дамыгъэ орденхэр, медалу 14.


Щоджэнц1ык1у 1эдэм хэлъхьэныгъэшхуэ хуищ1ащ къэбэрдей поэзиемрэ прозэмрэ зэф1эгъэувэным ик1и зегъэужьыным. Абы и 1эдакъэщ1эк1 тхыгъэхэр лъэпкъ культурэм и

Щоджэнц1ык1у 1эдэм хэлъхьэныгъэшхуэ хуищ1ащ къэбэрдей поэзиемрэ прозэмрэ зэф1эгъэувэным ик1и зегъэужьыным. Абы и 1эдакъэщ1эк1 тхыгъэхэр лъэпкъ культурэм и дыщэ фондым хыхьащ.


Щоджэнц1ык1у 1эдэм пасэу тхэн щ1идзащ. Абы и къалэмыпэм къыщ1эк1ащ тхылъ пл1ыщ1ым нэс, прозэу тхами усыгъэми.


1эдэм тхэн зэрыщ1идзэрэ дахьэх дунейм и лъэхъэзэхуэмыдэхэм пыщ1а фащэхэмрэ теплъэхэмрэ:
Уо1уоплъэ розэм, 1ущхьэ пкъыщ1эм,
Узэплъым пщ1эркъым я нэхъ дахэр.
Шылэрэ данэу фащэ ящ1ым
Хэлэжьыхь хуэдэщ езы гъатхэр.

Си анэ Сыт щы1эну анэмХуэдэу бынк1э гуапэ?Аращ и псэм, и нэмДыхуэзыхьыр япэ.«А си щ1алэ!! – жи1эуСи щхьэм

Сыт щы1эну анэм
Хуэдэу бынк1э гуапэ?
Аращ и псэм, и нэм
Дыхуэзыхьыр япэ.
«А си щ1алэ!! – жи1эу
Си щхьэм 1э делъэ,
Бын хэплъыхь имы1эу
Ноби къыдопсалъэ.
Уэри жьагъ умыщ1э,
А си анэ дыщэ,
Гъэ къэсыху уи гъащ1эм
Гъащ1э къыпрещэ!

1эдэм и усыгъэр зыужьык1э дахэм и гъуэгум тетщ. Абы езым и налкъут мыунк1ыф1ыж хилъхьащ нобэрей ди литературэм,

1эдэм и усыгъэр зыужьык1э дахэм и гъуэгум тетщ. Абы езым и налкъут мыунк1ыф1ыж хилъхьащ нобэрей ди литературэм, гупсысэ инхэр псалъэ лыдхэмк1э къи1уэтэфащ, адыгэ усэр лирикэм и лъынтхуэ уэрхэмк1э игъэбэтащ.

Щоджэнц1ык1у 1эдэм - 95

Щоджэнц1ык1у 1эдэм - 95

Щоджэнц1ык1у 1эдэм зэдзэджак1уэ 1эзэт. Абы адыгэбзэк1э зэридзэк1ащ урыс классическэ, хамэ къэрал ик1и ди къэралым щыпсэу лъэпкъ зэмыл1эужьыгъуэхэм

Щоджэнц1ык1у 1эдэм зэдзэджак1уэ 1эзэт. Абы адыгэбзэк1э зэридзэк1ащ урыс классическэ, хамэ къэрал ик1и ди къэралым щыпсэу лъэпкъ зэмыл1эужьыгъуэхэм я литературэм щыщ тхыгъэ зыбжанэ. Псалъэм папщ1э, апхуэдэщ, Шекспир, Пушкин, Маяковский, Островский сымэ я тхыгъэхэм щыщхэр.

Щоджэнц1ык1у 1эдэм и щхьэк1и и лэжьыгъэк1и ди къэралым и щ1ып1э куэдым къыщац1ыхут. Абы и усэхэр и повестхэр

1эдэм тхэным къыщынэмыщ1а, сурэт ищ1у щытащ. Абы и 1эдакъэм къыщ1эк1ащ: Сурэт.

1эдэм тхэным къыщынэмыщ1а, сурэт ищ1у щытащ. Абы и 1эдакъэм къыщ1эк1ащ:

Тхак1уэшхуэхэм Щоджэнц1ык1у 1эдэм теухуауэ жа1ахэр:Стельмах Михайло «Щоджэнц1ык1у 1эдэм и усэхэм сыт щыгъуи щынэрылъагъущ ар нобэрей зэманым дек1у,

Тхак1уэшхуэхэм Щоджэнц1ык1у 1эдэм теухуауэ жа1ахэр:

Стельмах Михайло «Щоджэнц1ык1у 1эдэм и усэхэм сыт щыгъуи щынэрылъагъущ ар нобэрей зэманым дек1у, къызыхэк1а лъэпкъыр имыгъэгъуащэу зерыщытыр. Абы и усэхэр гъэхуащ, пыухык1ащ. Абыхэм гуращ1э лъагэ, гупсысэ куу япкърылъщ.

1эдэм, пхэлъа ц1ыхугъэшхуэрУи 1эужь дахэм къахэбнащУи тхыгъэф1хэр ди уэздыгъэуДи пащхьэм куэдрэ къыщыблэнщ.Хэку зауэщхуэм щызепхьа л1ыгъэрМыук1ыф1ыж маф1эу къытхуэблэнщ,Куэду

1эдэм, пхэлъа ц1ыхугъэшхуэр
Уи 1эужь дахэм къахэбнащ
Уи тхыгъэф1хэр ди уэздыгъэу
Ди пащхьэм куэдрэ къыщыблэнщ.

Хэку зауэщхуэм щызепхьа л1ыгъэр
Мыук1ыф1ыж маф1эу къытхуэблэнщ,
Куэду къэпхьа ди Хэку дамыгъэр
Ди школ музейхэм щытхъумэнщ.

Читайте также: